Одного разу Учень прийшов до свого Вчителя й запитав:
– Учителю, а чим відрізняється розумна людина від дурної?
Вчитель тоді пив свій улюблений зелений чай та думав про вічність. Слова Учня змусили його покинути всі свої справи та поділитися мудрістю. Він піднявся та повів свого учня до підніжжя гори. Нещодавно стався обвал й там було дуже багато каміння різного розміру.
Вчитель сказав, що Учень повинен перенести усе це каміння назад на гору до заходу сонця. Каміння там було доволі багато, тому Учень працював увесь день, без перерв. Та все ж йому вдалося виконати завдання Вчителя. Увечері він підійшов до нього та сказав:
– Учителю, я тепер можу дізнатися відповідь на своє запитання?
– Ні, – спокійно відповів Вчитель. – Ти ще не готовий.
– Як? А для чого я тоді все це каміння тягав? – обурився Учень.
– От, – підняв погляд Вчитель. – Розумна людина поставила б мені це запитання до того, як братися за роботу.
А як ви вважаєте, чим розумна людина відрізняється від дурної?