На свою п’яту річницю після випуску з університету зібралися колишні одногрупники та попрямували до свого улюбленого професора.
Розмовляли про все на світі, та ясна річ, що мова зайшла і за роботу, про труднощі професії і тому подібне.
Тоді, професор приніс із кухні різні набори кружок для кави і виставив їх на стіл.
Ось, що вчений сказав:
– Я помітив, що всі відразу накинулися на кружки,які виготовлені з порцеляни, гарни скляні горнятка, але ось до зивчайних, пластмасових ніхто навіть не доторкнувся.
ВИ хочете тільки найкраще та найдороще, а в цьому і приховується вся ваша біда.
Ось тут, чашка – що вона дає? Хіба від неї залежить смак? Тільки від того, що є в середині: кава, чай, узвар, дає нам смак, а все інше взагалі не важливе.
Уявімо, що наще життя – кава, а наш прибуток та оточення – чашка.
Коли ми дивимося на чашку та всю свою увагу переводимо на неї, то зовсім забуваємо про те, що кава має смак.
Тому я вас дуже прошу, насолоджуйтеся самим життям, а не його обгорткою.
А як ви зрозуми морадь притчі? Погоджуєтеся з думкою професора?