Чудова притча про спорідненість душ: «Кожен знаходить тільки те, що вміє шукати»

Про цей будинок можна говорити по-різному. Він або на початку села, або в кінці. Все залежить в якому напрямку ти рухаєшся.

Біля будинку сидів сивенький дідусь, який виглядав досить мудрим.

Тут дуже рідко ходили незнайомці, але сьогодні був саме той день.

— Дідусю, розкажи мені, будь ласка, що це за місцевість, хто тут живе? Я тут вперше. – запитав перехожий.

У відповідь він почув таке:

—  Хм, а звідки ви? І хто там живе?

— Я жив поруч зі злими та не щирими людьми, саме тому я в пошуках нового місця для життя.

—  Юначе, ти прийшов не туди, бо тут теж такі люди живуть.

Хлопець розізлився розвернувся і пішов.

Минуло декілька місяців і до будинку старенького дідуся прийшов новий мандрівник із запитанням:

— Шановний дідусю, я вас прошу розповісти мені про свою місцевість, мені дуже цікаво, адже раніше я тут не був.

Старенький знову ж таки за своє:

— А там, звідки ти прийшов, які люди жили?

— Я жив з хорошими людьми, з яким було важко прощатися.

— Знаєш чоловіче, що і тут такі люди живуть!

Мандрівник дуже зрадів та увійшов у нове для нього село.

До старенького підійшов його сусід, який чув розмову з мандрівником і запитав:

— Дідусю, скажіть, будь ласка, чому ви для одного хлопця сказали, що тут погані люди, а для іншого, то ту хороші?

Мудрий дід посміхнувся і відповів:

Ти знаєш, що ми знаходимо те, що шукаємо, а люди скрізь однакові. Якщо хочеш добра – віднайдеш добро!

Мораль:

Ми самі себе налаштовуємо на те, яким бачити цей світ.

А ви погоджуєтеся з цією думкою?