Ця сім’я відрізнялася від інших тим, що тут завжди розуміли один одного і хоч були вони не надто заможними, але віднайшли свою нішу у малому бізнесі.
Жінка цього сімейства готувала домашнє вершкове масло і продавала його. Купали усі, але бакалійник купував найбільше, бо мав свій завод на якому і використовував його.
Це масло було квадратної форми і кожен брусочок по 1 кг.
Бакалійник був чоловіком гордим і з часом запідозрив, що йому продають масла насправді менше ніж мало би бути, тому прийшов на ринок зі своїми терезами і зважив кожен шматочок масла.
Як з’ясувалося, у кожному брусочку було по 900 г, що надто сильно розсердило бакалійника.
Минуло трохи часу і чоловік із сімейства, що готувало масло сам прийшов до бакалійника, аби продати йому масло, та той нагримав на нього сказавши:
– Ти хотів мене обманути, ти постійно продавав мені менше масла, ніж обіцяв! Я не хочу мати справу з брехунами!
Було видно, що бідний чоловік розгубився і не знав, що відповісти, проте зумів дати гідну відсіч:
– Пане, у нас із дружиною нема мірила, тому ми кожен шматочок на око відділяємо. Ми ось тільки маємо мішечок із 1 кг цукру, який придбали у тебе, тому по ньому і судили вагу мас
Завжди пам’ятай, що твоїм мірилом будуть міряти і тебе!
А вам раніше приходилося помічати таку мораль життя?