На засіданні Ради Безпеки ООН представник Китаю виступив із заявою, яка викликала обурення в дипломатичних колах. Пекін фактично висловив стурбованість через «надмірну кількість зброї» у зоні бойових дій в Україні — при цьому жодного слова не було сказано про державу, яка розв’язала цю війну.
Що сказав Китай
Заступник постійного представника КНР при ООН Ген Шуан заявив:
«Ми стурбовані великою кількістю озброєнь та боєприпасів, які використовуються в зоні конфлікту. Це призводить до нових втрат серед мирного населення та руйнування інфраструктури».
Він також додав, що на полі бою з’явилися бойові роботи, що, на його думку, перетворює війну на “полігон для випробування нових технологій”.
Китай намагається зберегти нейтралітет — на словах
У своєму виступі Шуан наголосив, що Китай з першого дня війни виступає за мирне врегулювання і “не передавав зброї жодній зі сторін”.
«Китай ніколи не постачав озброєння у зону бойових дій і суворо контролює експорт товарів подвійного призначення», — сказав він.
Однак водночас він підтвердив, що торгівля з Росією триває, бо країна-агресорка не перебуває під санкціями ООН.
Як відповіли США
Під час цього ж засідання представниця США в ООН Дороті Ші прямо заявила, що Китай сприяє військовій агресії Росії, особливо через експорт товарів подвійного призначення та закупівлю російських енергоресурсів.
А держсекретар США Марко Рубіо ще раніше заявляв:
«Без прихованої підтримки Пекіна Росія не змогла би так довго вести війну».
Факти:
- Китай офіційно не визнає себе учасником війни, але продовжує торгівлю з Росією.
- США звинувачують Пекін у підтримці Кремля через економічні та технічні канали.
- Представник Китаю заявив, що «війна перетворилася на полігон для випробування зброї».
- У Радбезі ООН триває дипломатична боротьба за інтерпретацію ролі Китаю у конфлікті.
Цинізм заяв КНР у тому, що вони засуджують наслідки, але ігнорують першопричину — агресію з боку Росії. Фактична підтримка Москви через закупівлю енергоносіїв і збереження технологічних зв’язків допомагає РФ продовжувати бойові дії.
Китай намагається зберегти дипломатичну рівновагу: торгує з Росією, але формально залишається осторонь війни. Такий підхід вже не вперше критикують у США та Європі, де вказують, що нейтральність у час війни між добром і злом — це також вибір.