Лікар, поліцейська та мами з дітьми. Що відомо про вбитих Росією у Києві

У ніч на 31 липня російська армія завдала чергового ракетного удару по столиці України. Ця атака стала однією з найтрагічніших за останні місяці: загинуло щонайменше 31 мирна людина, ще понад 150 були поранені. Обстріл тривав понад годину. Найбільших руйнувань зазнав Святошинський район. Пошуково-рятувальні роботи завершено.

У матеріалі — історії загиблих, яких забрала ця атака.


Родина Гайових: загинули мати, двоє синів і брат

Вихователька Іванковичівського ліцею Наталія Гайова загинула під завалами багатоповерхівки у Києві. Разом з нею загинули її дорослі сини — 22-річний Владислав та 17-річний брат, а також рідний брат жінки.

У Наталії Гайової залишився чоловік та малолітній синІлюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

У живих залишились чоловік Наталії та їхній наймолодший син, якому лише 10 років.

«Наталія була прекрасною мамою, дуже чуйною колегою і хорошим спеціалістом. Її любили діти», — розповіла колега Євгенія Багреєва-Джуринська.


Владислав Гайовий — випускник ліцею №13

Колектив ліцею №13 Святошинського району підтвердив смерть Владислава, який навчався там у минулому. Його описують як добру, виховану і світлу людину. Владислав загинув разом з мамою і братом.

Гайовий Владислав є випускником ліцею №13 Святошинського району міста КиєваІлюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

«Це біль, що не має меж. Світла пам’ять», — йдеться в повідомленні навчального закладу.


Родина Гуменюків: загинули мати і дві доньки

Серед загиблих — Ірина Гуменюк та її доньки: Анастасія (9-А клас) та Аліна (6-А клас), учениці ліцею №13. Родина переїхала до Києва з Донбасу, рятуючись від війни.

«Аліна та Настя були добрими, щирими і світлими дівчатами. Ми ніколи не забудемо їхні усмішки», — згадують у ліцеї.

Аліна та Анастасія ГуменюкІлюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

Ірина працювала у кавовій індустрії — брала участь у чемпіонатах і була суддею на турнірах. Команда Fest Coffee Mission висловила глибокі співчуття:

«Ірина була справжнім професіоналом і дуже світлою людиною».

Ірина Гуменюк під час чемпіонату Coffee in good spiritsІлюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.


Роман Москаленко — лікар-невролог

39-річний Роман Москаленко працював у медичному центрі «Добробут» майже 9 років. Російська ракета зруйнувала будинок, у якому жив лікар. Тіло чоловіка знайшли під завалами наступного дня.

«Роман був уважним до пацієнтів, турботливим, щирим. До останнього ми сподівались, що він живий», — написали його колеги.

Він закінчив НМУ ім. Богомольця у 2009 році, працював у кількох клініках «Добробуту» в Києві.

Роман Москаленко, лікар-невролог, майже дев'ять років працював у клініці «Добробут»
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.


Лілія Степанчук — інспекторка патрульної поліції

Під завалами у Святошинському районі загинула 31-річна Лілія Степанчук. Вона служила у поліції з 2017 року. До останнього моменту рідні сподівались на диво, але його не сталося.

«Лілія була щирою, доброю, відданою своїй справі. Вона захищала українців і залишалася вірною присязі до останнього подиху», — повідомив голова Нацполіції Іван Вигівський.

Лілія Степанчук приєдналась до лав поліції у 2017 роціІлюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

Наразі продовжуються пошуки її батька, який також міг опинитись під завалами.


Матвій Марченко — 6-річний спортсмен

Шестирічний Матвій Марченко займався карате у клубі «Сен-Бін». Він був наймолодшим сином у родині. Тренувався півтора року й мав велику мотивацію до змагань.

Матвій був наймолодшим сином у родині
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

«Якось він сказав мені: “Я хочу перегнати брата по медалях”», — згадує тренер Ігор Єфименко.

Матвія описують як відкриту і щиру дитину, яка дружила зі всіма.


Віталій та Влада Рабощуки — батько і донька

Під час ракетного удару загинули Віталій Рабощук та його донька Влада. Віталій був співробітником компанії Squad Ukraine та учнем школи Nippon Kempo Ukraine.

Віталій Рабощук навчався у  школі японського бойового мистецтва Nippon Kempo UkraineІлюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

«Це біль, якого не можна описати словами. Його не стане поряд, але пам’ять про нього буде вічною», — написали колеги.

Росія вбила 18-річну Владу РабощукІлюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

18-річна Влада навчалась, активно займалась спортом. Вона загинула в рідному домі разом з батьком.


Вероніка — вижила, але втратила все

Дівчину на ім’я Вероніка вибуховою хвилею викинуло з квартири на 9 поверсі. Вона вижила, але залишилась сиротою — її батьки загинули.

«Вона втратила все. Батьки загинули під уламками. Родина мала невеликий магазин на ринку «Дніпро»», — розповіла знайома сім’ї журналістам.

Зараз дівчина у лікарні: у неї зламана нога і вибитий зуб. Проте вона при свідомості.

Історія Вероніки, яка дивом вижила під час атаки, сколихнула мережіІлюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.


Факти:

  • Загинуло щонайменше 31 людина, серед них діти, педагоги, лікар, поліцейська, спортсмени.
  • Понад 150 людей поранені.
  • Найбільше постраждав Святошинський район Києва.
  • Багато жертв — цілі родини.
  • Удар стався вночі, коли більшість людей спали.

Атака 31 липня — чергове свідчення того, що ворожі удари спрямовані не на військові об’єкти, а на життя цивільних. Загибель дітей, педагогів, медиків, поліцейських та цілих родин не може мати жодного виправдання. Україна знову заплатила найвищу ціну — життям своїх людей.

Ці історії важливі — щоб пам’ятати, за що бореться країна, і кого намагається врятувати.

Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.