У столиці люди продовжують приходити до місця трагедії у Святошинському районі Києва, де 31 липня ракета ворога зруйнувала під’їзд житлового будинку. Місцеві мешканці, родичі загиблих і просто небайдужі кияни приносять квіти, дитячі іграшки та встановлюють портрети тих, чиї життя були обірвані.
“Тут сьогодні особлива тиша. Люди мовчки підходять, залишають іграшки, свічки, квіти. Портрети дітей і дорослих, які більше не повернуться додому, боляче бачити. Це глибока рана для всього міста”, – розповів кореспондент.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Що відомо про трагедію
У ніч проти 31 липня в Києві відбулася масована атака. Найбільших втрат зазнали Святошинський та Солом’янський райони. Під обстріл потрапили житлові будинки, зокрема один із під’їздів багатоповерхівки було повністю знищено. Люди опинилися під завалами.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Наслідки удару:
- Загинула 31 людина, серед яких 5 дітей
- Постраждали десятки мешканців
- 25 осіб досі перебувають у лікарнях, 10 з них у важкому стані
- Знищено житло десятків родин
Фото і відео з місця трагедії
Будинок і досі виглядає, як руїна. У місці влучання видно згорілі перекриття, скручені балки, обвалені стіни. Люди прикрашають місце трагедії квітами, іграшками та знімками загиблих. Тут же встановлено імпровізований меморіал.
“Цей дім — символ болю. Але й символ того, що Київ не здається. Ми пам’ятаємо кожного. І ми ніколи не пробачимо”, — кажуть місцеві мешканці.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Що кажуть рятувальники
1 серпня ДСНС завершила пошуково-рятувальні роботи на місці трагедії. Співробітники служби з-під завалів дістали всіх загиблих і постраждалих.
Цей удар — один із наймасовіших по Києву з початку 2024 року. Ворог цілеспрямовано завдав ударів по житлових кварталах, і це ще раз демонструє, що громадянське населення є головною мішенню. Подібні злочини мають отримати міжнародну правову оцінку, а постраждалим має бути забезпечена всебічна допомога — не лише медична, а й психологічна та соціальна.
Трагедія на Святошино — це не просто черговий злочин. Це історія конкретних родин, дітей, батьків, бабусь і дідусів, які мали плани, мрії та життя. Вшанування пам’яті — це не лише про скорботу, а й про нашу готовність не допустити повторення.
Місто сумує, але не ламається.