Майже всі наробили “незначних помилок” у деклараціях: Приховано мільярди гривень

Національне агентство з питань запобігання корупції провело 1 534 повні перевірки декларацій чиновників. Уже завершено 78% з них — це 1203 справи. І результати приголомшують:

  • Кожна третя декларація містить ознаки умисної брехні.
  • Загальна сума прихованих активів — 5,8 млрд грн.
  • Середній обсяг прихованого — 13,6 млн грн на декларацію.

«У 2024–2025 роках було виявлено десятки випадків подання свідомо недостовірних даних. Суми обману обчислюються мільярдами», — повідомляють аналітики Opendatabot.


Що загрожує порушникам?

За брехню у декларації на суму, що перевищує 757 тисяч гривень (2500 прожиткових мінімумів), посадовцю загрожує до 2 років позбавлення волі. Але статистика судових справ показує зовсім іншу картину:

  • 2024 рік: відкрито 358 справ, до суду дійшли лише 20 (6%).
  • 2025 рік: відкрито 258 справ, у суді — тільки 17 (7%).

Незаконне збагачення: скільки задекларували “невідомо звідки”?

У 21 перевіреній декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення. Йдеться про активи на:

  • 646,2 млн грн, походження яких посадовці пояснити не змогли.

Однак лише одна справа дійшла до суду.


Типові порушення:

Недостовірні дані (13% декларацій):

  • Загальна сума помилок — понад 129,5 млн грн.
  • У середньому — 814 тис. грн на одну декларацію.

Дрібні помилки (45% декларацій):

  • Сума — до 302 тис. грн.
  • Покарання не передбачено.

Без порушень — лише 0,9% декларацій.


Як ухиляються від відповідальності?

Чимало справ закриваються через закінчення строку давності або відсутність достатніх доказів:

  • Юрій Камельчук (нардеп): виправданий, бо не задекларував орендовану квартиру та кредит.
  • Анна Колісник: справу закрито через прогули судів.
  • Артур Герасимов: уникнув відповідальності за незадекларовану віллу в Іспанії.

Єдиний вирок за збагачення

Ірина Кормишкіна, колишня депутатка, отримала умовний строк. Вона має сплатити:

  • 20 млн грн штрафу
  • Зробити грошову підтримку ЗСУ як частину вироку

Загальні висновки

Система електронного декларування створювалася як інструмент контролю та прозорості. Але:

  • Фактична безкарність стимулює нові порушення.
  • Низький відсоток справ, що доходять до суду, нівелює ефективність перевірок.
  • Більшість чиновників уникли відповідальності, хоча загальні втрати для бюджету та довіри суспільства — колосальні.

«НАЗК проводить повні перевірки лише тих декларацій, у яких система виявляє підозрілу активність. І навіть ці ретельно відібрані справи рідко доходять до суду», — зазначають аналітики.

Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.