Білорусь створює бригаду СCO на кордоні з Україною: чи можливе нове вторгнення?

У Гомельській області, біля кордону з Україною, з’явиться нове військове формування – 37-ма окрема десантно-штурмова гвардійська бригада Сил спецоперацій Білорусі. Про це заявив командувач білоруських ССО Андрій Денисенко.


Офіційна причина — «посилення південного напрямку»

За словами Денисенка, ситуація на півдні країни нібито найбільш нестабільна:

«Було ухвалено рішення для посилення саме південної ділянки. На сьогодні це найбільш неспокійний напрямок, який тримає нас у тонусі», — заявив він.

Це вже не перший крок Мінська у напрямку мілітаризації регіонів, що межують з Україною. Проте цього разу створюється окрема бойова бригада, яка буде безпосередньо підпорядкована силам спецоперацій.


Армія Білорусі: що відомо

Збройні сили Білорусі залишаються невеликими за чисельністю, але мають навчений резерв і боєздатні підрозділи.

Станом на зараз:

  • Загальна чисельність — близько 55 тисяч осіб (з них 15 тисяч — цивільні).
  • Сухопутні війська — приблизно 24 тисячі військових.
  • Річний призов — до 50 тисяч осіб.
  • Навчений резерв — близько 290 тисяч.
  • Контрактники — до 25% військового складу.

Найбільш боєздатні частини:

  • 38-ма гвардійська мобільна бригада (Брест),
  • 103-тя гвардійська мобільна бригада (Вітебськ),
  • 5-та бригада спецпризначення (Мар’їна Гірка).

Саме ці підрозділи вважаються основною ударною силою білоруської армії.


Для чого створюється нова бригада?

  • 1. Мілітарний тиск на країни НАТО

На думку аналітиків, створення нової бригади навряд чи означає підготовку до вторгнення в Україну. Більш імовірно, Лукашенко використовує цей крок як інструмент впливу на країни Балтії та Польщу, які вважаються для Мінська ворожими.

  • 2. Контроль над “вагнерівцями”

У Білорусі досі перебувають кілька тисяч бойовиків так званої ПВК, яку пов’язують з попереднім керівництвом РФ. Створення нової частини може бути спробою контролю над ситуацією всередині країни.

  • 3. Зміцнення внутрішньої влади

Це також може бути крок для посилення вертикалі Лукашенка й одночасного протистояння російському впливу. Особливо в умовах, коли Москва дедалі активніше тисне на Білорусь у політичному й військовому плані.


Роль США та Китаю

Білорусь — важливий геополітичний гравець у центрі Європи, і дві країни активно впливають на її політику:

  • Китай вже давно розглядає Білорусь як свою зону впливу. Саме тому у 2024 році було проведено спільні білорусько-китайські навчання, що стали стримувальним фактором для Кремля.
  • США також демонструють зацікавленість. У червні 2025 року Лукашенко зустрівся з представником президента США Дональда Трампа — Кітом Келлогом. Це був один із найвищих дипломатичних контактів між Мінськом і Вашингтоном за останні роки.

Цікаво: Після зустрічі з Келлогом США дали зрозуміти, що готові дати Лукашенку “перепочинок” від тиску з боку Росії. Зокрема, зняли деякі санкції на експорт білоруського калію.


Якою є позиція розвідки України?

Начальник ГУР МО України Кирило Буданов у липні заявив:

«Зараз Лукашенко категорично не погоджується на відкриття “коридору” для росіян. Але ми пам’ятаємо 2022 рік. Треба бути готовими до всього».

Буданов наголосив, що Україна зміцнила захист північного кордону, особливо після подій весни 2022 року.


Посилення оборони України на півночі

Після відкидання противника з Київщини:

  • Було створено додаткові частини для захисту північного кордону.
  • Посилено інженерне облаштування — фортифікації, мінування.
  • Постійно проводяться навчання з моделювання оборони від наступу з боку Білорусі.

Факти:

  • Білорусь формує нову 37-му десантно-штурмову бригаду.
  • Вона розміщуватиметься у Гомельській області — на кордоні з Україною.
  • Лукашенко офіційно говорить про «посилення південного напрямку».
  • Нове формування може мати політичну функцію — для тиску на Захід і балансування між РФ, США та Китаєм.
  • Станом на сьогодні ГУР не бачить прямої загрози нового наступу з боку Білорусі.

Нова бригада в Гомелі — це, швидше, військово-політичний інструмент, ніж реальна загроза. Мінськ намагається демонструвати силу, залишаючись при цьому під захистом Китаю та з політичним маневром у бік США. Але Україна має зберігати пильність: уроки 2022 року чітко показали — недооцінка ризиків з півночі може бути критичною.

Примітка редакції: матеріал має інформаційно-обговорювальний характер і підготовлений на основі історії, що поширюється в мережі / звернення читача. Редакція не подає описану ситуацію як офіційно встановлений факт, не має незалежного підтвердження всіх наведених обставин і не ідентифікує конкретних осіб, установу, місце або дату події. Усі зображення в матеріалі використані для візуального супроводу теми та не є документальним підтвердженням описаної ситуації.