Майже три роки Анастасія Кравчук чекала свого чоловіка Євгена, який перебував у полоні. 5 лютого 2025 року його обміняли, і саме тоді Євген дізнався страшну новину — понад три місяці тому його дружина загинула на фронті. Поки він був у полоні, Анастасія добровільно приєдналася до Сил оборони України як бойовий медик.
Життя у полоні та нові випробування
Після багатьох місяців знущань, голоду та важких умов утримання, мрією Євгена було лише одне — повернутися додому. Однак доля підготувала йому нове болісне випробування — втрату коханої, яка для нього була опорою і силою в найважчі моменти.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
За словами самого Євгена, період до полону був навіть страшніший за сам полон. Він разом із побратимами потрапив у оточення російських військ, де їх схопили. Росіяни двічі імітували його вбивство, щоб залякати.
«Я навіть не можу описати, що відчуваєш, коли потрапляєш у полон. Це один із найжахливіших днів у житті. Але гірше було потім. Там твоє життя висить на волосині», — розповів чоловік.
Умови утримання — жахливі
Євген провів у полоні 976 днів. За цей час він змінив три місця утримання. Перші 30 днів були у СІЗО в окупованому Луганську — там у камері на 20 місць тримали 22 людей, душ дають раз на місяць, зуби чистили господарським милом.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Основний час він провів у іншій тюрмі, де катували струмом і майже не годували. Найважчим був останній етап у Іркутську — понад 6 тисяч кілометрів від дому.
«Ти або стоїш, або лежиш, або співаєш гімн країни-агресора. За три місяці там я ще більше схуд», — пригадує він.
У камері було шість людей, вікна заклеєні, світло не вимикають, зв’язок відсутній. Розмовляти або посміхатися — заборонено, за це били всіх. Радіо постійно транслювало російську пропаганду.
Дізнатися про втрату і початок відновлення
Новину про загибель Анастасії Євген почув ще в полоні, але не міг повірити, бо це говорили вороги. Обмін відбувся 5 лютого 2024 року. Перші емоції — радість повернення, але швидко на зміну прийшло горе.
Вже в Україні чоловік дізнався, що дружина загинула 20 жовтня 2024 року під Покровськом. За цей час Анастасія встигла стати бойовим медиком, допомагаючи на передовій.
«Перший місяць після повернення я не міг спати і їсти, постійно плакав. Вона зробила так багато, була найважливішою людиною в моєму житті», — зізнався Євген.
Хто була Анастасія?
Вони зустрілися вперше у молодому віці — Анастасія була подругою сестри Євгена. Через десять років їхні шляхи знову перетнулися, і вони створили сім’ю.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Анастасія була медсестрою з великим серцем. Вона допомагала не тільки людям, а й тваринам — у їхньому домі жили п’ять котів і три собаки, яких вона врятувала з прифронтової зони.
«Вона допомагала усім. Настя була неймовірною людиною», — каже чоловік.
Відновлення і подальше життя
Фізично Євген швидко став на ноги, але психологічно — це довгий і складний процес. Крім травм полону, йому довелося пережити велику особисту втрату.
Він підтримує батьків Анастасії, особливо її 80-річну маму, допомагає їм, як того хотіла дружина.
За словами чоловіка, у полоні багато часу, щоб переосмислити життя, свої цінності та майбутнє.
«Життя продовжується, хоч і з випробуваннями. Важливо не втрачати терпіння», — підсумував Євген.
Факти
- Євген Кравчук був у полоні 976 днів.
- Перші 30 днів провів у СІЗО в окупованому Луганську.
- У полоні піддавався катуванням, майже не годували.
- Дружина Анастасія загинула 20 жовтня 2024 року.
- Вона служила бойовим медиком у ЗСУ.
- Після звільнення Євген проходить психологічне лікування.
Ця історія — приклад сили духу та великої любові, що підтримує навіть у найтемніші часи. Війна забирає найдорожче, але пам’ять і віра дають сили жити далі.