Очільник Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Кремль «ніколи не ставив за мету окупувати території України». Свою позицію він висловив у коментарі російським ЗМІ.
Позиція Лаврова щодо «окупації»
За словами Лаврова, Росія «ніколи не ставила за мету просто захопити території — чи то Крим, Донбас, Новоросія — а прагнула захистити росіян». Така формулювання повторює давню риторику Москви про «захист співвітчизників» як виправдання її агресивних дій на території України.
Історичне значення терміну «Новоросія»
Назва «Новоросія» у російській імперії застосовувалася до південно-східних областей сучасної України: Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської, частини Харківської, Миколаївської, Одеської та Херсонської, а також Криму. Деякі дослідники також відносять до «Новоросії» Кубань. Фактично це Північне Причорномор’я та Приазов’я.
Термін вперше з’явився у 1764 році як «Новоросійська губернія». До цього ці території належали Османській імперії та Кримському ханству, а також Війську Запорозькому Низовому. Запорозька Січ була знищена російськими військами за наказом Катерини II у 1775 році, а Крим приєднано до Росії в 1783 році.
У радянський період термін «Новоросія» поступово витіснявся і замінювався на «Південну Україну». Проте наприкінці 1980-х років у російськомовній літературі термін відновлюється, особливо серед російських націоналістів.
Використання «Новоросії» у сучасній російській пропаганді
У 2014 році цей термін публічно використав Володимир Путін для виправдання анексії Криму та агресії на сході України. Він заявив, що «згідно царської термінології, це Новоросія: Харків, Луганськ, Донецьк, Херсон, Миколаїв і Одеса не були частиною України».
Подібні заяви повторювались і 24 лютого 2022 року під час початку відкритого вторгнення РФ. Тоді Путін стверджував, що «в плани РФ не входить окупація українських територій» і Кремль «нікому нічого не збирається доводити силою».
Реальність окупації та брехня російського керівництва
Слова Лаврова та Путіна не відповідають реальності. У вересні 2022 року Кремль оголосив про анексію чотирьох областей України: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Частина Харківщини також перебувала під тимчасовою окупацією, а російські загарбники стверджували, що «Росія тут назавжди».
У червні 2025 року на Петербурзькому міжнародному економічному форумі Путін додав, що «там, де ступає нога російського солдата, це наше». До того він заявив, що Азовське море «стало внутрішнім російським морем». Ці заяви демонструють, що російське керівництво відкрито бреше про свої наміри та продовжує політику захоплення українських територій.
Незважаючи на риторику Лаврова про «захист росіян», історичний та сучасний контекст показує, що Росія системно прагне контролювати частини України, використовуючи як виправдання історичні терміни та ідеологічні наративи. Реальні дії Кремля суперечать офіційним заявам, що підкреслює небезпечну дискредитацію міжнародних норм та територіальної цілісності України.