У Генштабі Росії помітили карти України з позначенням територій, які насправді контролює Київ. Це викликало здивування журналістів та експертів, оскільки Росія включила до своїх «успіхів» області, де її війська фактично не перебувають.
Деталі
30 серпня під час засідання Генштабу РФ показали карту України, на якій позначені як «російські» не лише окуповані території Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запорізької області та Криму, а й Одеська та Миколаївська області, що залишаються під контролем України.
Журналіст The Wall Street Journal Ярослав Трофімов зазначив:
“Карта на стіні в кабінеті начальника Генштабу Герасимова, ймовірно, відображає військові цілі РФ в Україні, включаючи Харків та Одесу”.
Військовий аналітик Ян Матвєєв додав, що інша карта демонструє фальшиві прориви до міст Костянтинівка та Краматорськ, яких насправді немає.
“Схоже, що для російського Генштабу вся територія, де помічено солдатів РФ, вже вважається підконтрольною”, — прокоментував він.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що Кремль прагне політичного контролю над усією Україною, а не лише захоплення окремих областей.
Хоч у МЗС РФ не заявляють про пряме бажання анексії всіх регіонів, із публічних виступів випливає, що Кремль планує усунути демократично обраний уряд України та встановити проросійське керівництво.
Це узгоджується з інформацією про нову осінню кампанію РФ: окупанти планують рухатися з півночі та півдня Донеччини, щоб досягти хоча б мінімального політичного завдання — контроль над областю у її адміністративних кордонах.
Факти
- Росія незаконно включає до своїх карт Одеську та Миколаївську області.
- Показані на картах «прориви» до Краматорська та Костянтинівки не відповідають реальності.
- Генштаб РФ демонструє контроль над територіями, де фактично перебувають лише окремі військові.
- Мета Кремля — політичний контроль над Україною та заміна уряду на проросійський.
Карти Генштабу РФ не відображають реальний стан на фронті. Вони більше показують прагнення Кремля до всебічного контролю та формування враження успіхів, ніж фактичне просування російських військ.