Я разом із Сашком уже майже три роки. Познайомилися в університеті : я вже закінчувала навчання, а він ще був на другому курсі. Я старша за нього на три роки. Але це не завадило нашому коханню. Завдяки йому я забула старі стосунки, важкий розрив. Саша показав мені, що таке бути щасливою…
У нас стільки всього було: й хорошого, радісного, неймовірного!
Після закінчення університету я знайшла роботу, а мій коханий ще вчився. Ми знайшли квартиру в оренду і почали спільне життя.
Хороший прибуток мені приносив інтернет, а саме інстаграм. Я опанувала нову професію: блогер. Рекламувала все, що лиш можна, навчилися красиво фотографувати-знімати-монтувати. Я була популярною у нашому місті. Окрім реклами, висвітлювала у блозі особисте життя зі Сашком. Усе фотографувала, знімала, так збільшувала свій заробіток.
Незабаром така робота почала приносити ще більше грошей, але й часу вільного ставало усе менше. Тому я пішла з іншої роботи і зосередилася на блозі. Тепер інстаграм став моїм основним джерелом прибутку.
Мій коханий завжди мене підтримував: і допомагав з відео й фото. Пишався моєю популярністю. А от його мама мою професію не дуже любила, про що не раз нагадувала. Їй не подобалося, що я показую підписникам багато особистого життя. Але цього не забрати, адже це одна з причин успішності блогера. Добре, що мій коханий усе розумів, це було найголовніше.
До того ж саме моя робота забезпечувала нам житло, ремонти і поїздки…
Саша це розумів, поки що не працював, а вчився. Усі сімейні фінанси були на мені. Скажу чесно, це мене іноді нервувало й хотілося щось змінити, але з усім іншим у нас проблем не було.
Коханий зробив мені пропозицію у Венеції, ще минулої осені. Цей день назавжди залишиться у моїй пам’яті, найідеальніший момент мого життя.
Узимку ми разом з моїми батьками полетіли відпочивати на море.
Потім настало літо і почалося планування весілля. Підготовка була ретельною: обирали ресторан, місця для фотосесії, вбрання… Ми так захопилися, коли готувалися, хотіли, щоб усе було ідеально, захопливо і незабутньо..
Ось-ось уже весілля, гості запрошені, меню замовлене, готельний номер для першої шлюбної ночі теж обрали. Щастя переповнювало мене і Сашка.
Проте за три дні до весілля я усе скасувала і розлучилася з коханим…
Я ще досі це все не пережила. Занадто це важко… Лише в останній момент я зловила себе на думці, що не розумію, що насправді відчуваю до Саші.. У своїй любові я була впевнена ці три роки, а зараз.. Мене поглинули сумніви. Я дивилася на свого майбутнього чоловіка і старалась прислухатися до себе. Збагнула, що не бажаю провести з ним своє майбутнє, що не знаю, чи зможу кохати його до старості. Бути тільки саме з ним. Усі складнощі, що були між нами раніше і здавалися дрібними, перетворилися на щось серйозне і значне…
***
Зараз стараюся жити далі: бачуся з друзями, повертаюся до звичного режиму, звикаю до пустки у квартирі… За цей час втратила 8 кілограмів.
Та усе має бути гаразд. Ми молоді, на нас ще багато чекає. Просто по окремості.
І мої рідні, і Сашка не бажають розмовляти зі мною, ось уже тиждень. Злі, що я все сказала в останній момент, а не раніше. Їх можна зрозуміти…
Але що вже зробиш. Ми із Сашею стараємося підтримати одне одного, зідзвонюємося, Поки все виглядає так собі. Проте я вірю в час. Кажуть, він лікує…
А як вважаєте Ви: чи правильний вибір зробила дівчина?