Я провела інтернет своїй мамі, а потім дуже про це пошкодувала… Внуків бачити не хоче, на вулицю не виходить. Тепер нехай подавиться своїм комп’ютером!
Близько п’яти років помер наш тато. Мама залишилась сама.Просила кожного разу привозити внуків і залишалась в нас з ночівлею. Кожного разу вона все більше і більше хотіла до себе уваги.
Я розуміла, що це моя мама і вона мене народила, але ж і в мене є особисте життя. Від неї ну просто не було відпочинку, тому я вирішила що куплю їй одну річ, завдяки якій вона буде трошки більше відволікатись.
Ми з чоловіком вирішили купити мамі ноутбук, провести Інтернет. Ідея справді хороша. Ми зможемо говорити по відеозв’язку, мама зможе дивитись улюблені серіали без реклами та і загалом ми бачили тут усі переваги, проте якби знали раніше, що станеться потім, то ніколи б не придбали такого подарунку.
За пів року мама навчилась користуватись комп’ютером і практично змінилась на очах.
От і цього разу, коли ми попросили її посидіти тиждень з дітьми, а вона почала на мене кричати:
– Ну і навіщо ви їх привезли до мене? Вони вже виросли й самі можуть простежити за собою! А у мене часу на них зовсім немає! – кричала моя рідна матір.
– Мамо, ми попереджали тебе і ти погодилася нам допомогти. Ми з чоловіком вже більш як 5 років ніде не відпочивали, тиждень подивишся за онуками, нічого з тобою не станеться.
– Тиждень, теж мені! За цей, як ти кажеш, тиждень вони мені весь дім рознесуть! А що, Галина не може за ними подивитись? Вона теж їм бабуся, вічно я повинна вас виручати, а про свої справи забувати.
– Свекруха зараз в лікарні! Мамо невже ти не зможеш забрати їх на декілька днів?
– Вічно Ви без мене нічого не можете. Не заводили б тоді дітей, раз не можете завжди бути поруч з ними.
– Я завжди мріяла почути це від тебе, мамо. – з жалем сказала я, – Тепер я дуже шкодую, що навчила користуватися тебе комп’ютером, а хотіла як краще. Щоб спілкуватись з тобою по відеозв’язку, розмовляти годинами безкоштовно. Щоб тобі нудно не було однієї.
– З Вами не занудьгуєш… Ні дня спокою не даєте!
– Ні дня? Нагадай мені, коли ми останній раз тебе просили за дітьми доглянути? Більше як рік пройшов! З дому не витягнути, в гості не приїжджаєш, не потрібно тобі це стало! – Провела я тобі інтернет на свою біду.
– Все, заспокойся, заспокойся – перебив мене чоловік і обняв, щоб я не перевернула дім догори дном.
– Перевірених няньок багато! Нема чого бабусю через дрібниці турбувати! – роздратовано сказала мама.
– Анно Сергіївно, ну хіба ви не хочете посидіти з внуками? Яка бабуся відмовиться? – запитав мій чоловік.
– Я відмовлюся! З радістю відмовлюся! У мене є інтернет, а з вас мені більше ніхто не потрібен!
Тут моя нервова система не витримала, я мовчки попрямувала до виходу зі словами:
– Коханий ми йдемо! Моїй колишній матері більше ніхто не потрібен. – зі сльозами на очах сказала я, – Так нехай подавиться своїм інтернетом.
Я довго не могла повірити, що моя рідна проміняла мене на якийсь там Інтернет. Чоловік розповів своїй мамі про те, що наша відпустка накрилася і вона погодилась посидіти з внуками на час нашого відпочинку.
Тепер ми відпочиваємо у сонячній Туреччині, а я не знаю, що мені робити зі своєю мамою… Вона зовсім змінилася!
Що тепер робити ?