У мене була щаслива сім’я: чоловік і дочка. Чоловік викладав в університеті, мав вчене звання, а нашій дівчинці на той момент було всього два рочки. А потім мені зателефонувала студентка і…
І просто шокувала мене новиною. Виявляється, що вона вагітна від мого чоловіка та очікує дитину. Вона почала говорити, що зустрічається з моїм чоловіком більше як рік, а тому має такі успіхи у навчанні. Я думала, що ця студентка плутає мене з кимось та виявилось, що це правда.
Чоловік завжди повертався додому пізно, тому я ніколи не чекала його, а просто залишала вечерю на столі, але цього разу спати я не пішла. Я дочекалась чоловіка, почала розповідати про свої буденні справи та вдавала, що нічого не знаю. Я почала питати за студентів, а чоловік навіть не підозрював що сталось.
Наступного ранку я вирішила подзвонити дівчині і вияснити цю ситуацію. Вона запропонувала зустрітись в кафе біля університету. Дівчинка була красивою, тому не дивно, що мій чоловік зрадив саме з нею. Вона сказала мені, що не хоче робити аборт, тому буде народжувати дитину. В її очах був справжній розпач, тому я не сварила її, адже вона в тому практично не винна.
Приїхавши до дому я зібрала речі чоловіка і мовчки виставила на коридор. Чоловік не зрозумів що відбулось, а потім все розказав сам. Він вибачався перед мною і сказав, що такого не може бути. Проте більше я йому не вірила!
Минуло пів року і студентка народила донечку моєму чоловікові. Від спільних знайомих я дізналась, що вони винаймають квартиру біля університету, щоб не було далеко. Проте було не все так солодко.
Студентка мого чоловіка написала відмову про дитину і віддала йому, він прийшов зі своєю дочкою до нас додому. Якраз на день народження моєї доньки! Він дуже просив вибачення. Я не могла залишити ту крихітку саму, тим більше вона була копія мого чоловіка.
Тепер ми живемо з обома нашими дочками. Маленьку крихітку я спочатку абсолютно не приймала, але таки любов до чоловіка перемогла! Тепер ми живемо щасливо вчотирьох. А наші знайомі навіть не здогадуються, що одна з дочок не наша повністю.
Але як то кажуть – чужих дітей не буває!
А Вас вразила така історія?