Розповім Вам історію про свою подругу з дитинства. Мама буквально відмовилась від неї, назвавши “незручною дитиною”…
Історію життя Дарини я спостерігала усе життя, адже ми були знайомі ще з садочка. Батьки подруги розлучились, коли та була ще зовсім маленькою.Її мама мала маленьку зарплатню, адже була викладачкою в школі. Та раптом усе змінилось в кращу сторону…
На маму моєї подруги почав заглядатись один підполковник. Його син вчився в класі, де мама була класною керівничкою. Виявляється, він був вдівцем і виховував сина сам. Згодом, він переїхав до них і вони почали жити. Так в моєї подруги з’явився братик.
Моя подруга пишалась мамою, адже тепер вона тепер щаслива. Даринка теж тішилась новому таткові, оскільки він купував їй усі ляльки та іграшки. Згодом мама Даринки народила ще й доньку.
Тепер Даринка мала і братика, і сестричку. Якщо з братом Даринка могла щось поділити, то з сестрою – ні. Сестра була дуже наглою і ніколи не хотіла поступатись. Тепер мама приділяла більше уваги маленькій сестрі, а не Дарині.
Тепер маленькою принцесою вважалася Олеся, а не Даринка. А про Артема взагалі ніхто не згадував. Уся увага була прикута тій маленькій нечемній дівчинці Олесі.
Коли мама побачила, що діти абсолютно не вживаються разом, то почала знаходити вирішення цієї ситуації. Потім Даринка жила з бабусею. сім’я мала переїхати у великий будинок і Даринка дуже чекала, коли мама нарешті забере її до себе.
Пройшли роки, а Даринка все ще жила в бабусі. Вона вже вступала в університет на перший курс і досі жила не у новому домі. Потім бабуся раптово померла, а за нею пішов з життя і вітчим Дарини.
Окрім бабусиної квартири, то Даринці в спадок перейшла ще й татова квартира. Мама Дарини цього не витримала і приїхала ділити спадщину з донькою.
Тут Дарина вже не могла мовчати! Вона висловила усе, що думає про власну матір і таки жила сама.
Зараз Дарині 25. Мама досі не відвідує дочку, яка нещодавно народила малюка. Хто батько дитини Дарина не говорить, проте виховує синочка та дуже любить його.
Моя подруга точно ніколи не залишить свою дитину на когось і не бути називати “незручною” дитиною. Тепер мама Дарини шкодує про вчинок, адже діти підполковника стали ще гіршими, ніж були у дитинстві.
Дарина намагалась помиритись з мамою, проте все марно.
Як вважаєте як їй вчинити у цій ситуації?