Жанна позичила у мене гроші – суму, скажімо так, не дріб’язкову, як моя тодішня місячна зарплата. Виходило так, що я свої власні гроші, зароблені далеко не легкою працею, повинна була у неї випрошувати. Ну нормально?
Позичені гроші повертати не треба. Ви не знали? А ось я тепер знаю.
Ця ситуація навчила мене ніколи, нікому, ні при яких обставинах – не позичати гроші! Я працюю в офісі, зарплата в мене немаленька, тому я цілком нормально можу відкласти в місяць 500 євро. Якось до мене підійшла моя колега і попросила позичити їй тисячу євро. Для мене, на той час, та навіть і зараз – це велика сума. Майже уся моя зарплата!
Сталось це два роки тому. Вона почала говорити мені, що має кредит і малу дитину, а тому їй на щось там не вистачає. Я в той час подумала, що зайві гроші принципі в мене є, тому наївно повірила і позичила їй. Я ж не знала, що потім мої позичені гроші до мене не повернуться.
Пройшов рік відтоді, як Жанна (моя колега) позичила в мене ту суму. Я почала буквально випрошувати свої ж кошти і просити про те, щоб вона швидше їй повернула. Вона всіляко мене уникала або говорила фрази типу: “з наступної зарплати віддам половину”, “ой, а в мене дитина хвора”, “а в мене ще кредит не погашений” і ще сотні відмовок! Коли мені треба було переїжджати з України, то вона нарешті відала хоч 400 євро!
Зараз, я працюю в Іспанії, маю власний ресторан і мені вже набридло чекати, поки на карту прийде решту грошей. Мені не було шкода Жанні у той час допомогти, але це вже просто нагло. А ще, до речі, якось днями я гортала стрічку Фейсбуку і натрапила на фото Жанни у Туреччині. Тут я подумала: “Он як! на море гроші є, а гроші віддати – немає!”
Словом, після цього випадку я вже нікому грошей не позичаю і Вам, друзі, не раджу.
Чи позичаєте Ви гроші?