Дитина може вам заважати, ви можете від неї втомлюватися, а ще вона точно буде порушувати ваші кордони. Психологиня Ганна Смірнова розповідає, як охороняти свій особистий простір від дітей і чому це дійсно важливо.
В сучасному світі дуже важливим стає особистий простір людини. Коли нам його порушують, тоді ми починаємо протестувати, дратуватись і злитись. Згодом, після таких негативних наслідків, у майбутньому, можуть виникнути порушення кордонів, які своєю чергою впливають на втрату енергії, сил і спричиняють навіть нервові хвороби. Коли у жінки з’являється дитинка, безумовно, це щастя, але й поділ власного особистого простору.
Ви можете впізнати себе в цих коментарях?
- «Я не можу спокійно сходити в туалет, діти постійно вимагають, щоб я була поруч з ними!».
- «З того часу, як народився син, особистого життя не стало. Син спить зі мною в ліжку, а чоловік пішов спати в іншу кімнату».
- «Мої дорослі діти мене тільки нервують: приїжджають на дачу без мого відома, викидають мої речі».
Насправді, цінність особистих просторів Ви могли втратити не тільки після того, як у Вас з’явився малюк, але й тоді, коли Ви ще були дітьми. В дитинстві батьки закладають у нас багато стереотипів, ярликів і при цьому вони навіть не задумуються, яку шкоду в майбутньому може призвести та чи інша сепарація. Важливо розуміти, що попри те, як нас виховували, чи, як ми бачимо наш навколишній світ, треба пам’ятати про себе, як про особистість!
Конфлікти через порушення особистого простору будуть виникати завжди, поки батьки не усвідомлюють, що це таке, наскільки цінно і як саме вони можуть його захистити.
Ось кілька ознак, що в дитинстві про Ваш особистий простір погано піклувалися:
- Ваші речі міг взяти будь-хто, а спроба захистити своє називалася жадібністю;
- Ваш внутрішній світ частіше знецінювався або висміювався і Ваші бажання теж;
- Ваші спроби відстояти себе в підлітковому віці різко припинялися.
Таким чином під впливом виховання, Ви в дорослому житті можете мати проблеми із порушенням меж свого особистого простору. Чи можна навчитися оберігати свій внутрішній світ, а дитину навчити бути уважною до чужого і свого особистого простору? Звичайно, так.
Ось 10 порад, як навчити дитину не порушувати ваш особистий простір:
1. Прийміть той факт, що батьківство має на увазі поділ свого особистого простору з дитиною.
І це прекрасно, що у нас є влада влаштувати життя нової людини, розділити з нею свої цінності і ще раз доторкнутися до дитинства. Проте тут важливо навчитись не повторювати помилок своїх батьків.
2. Навчіться самі цінувати свій простір.
Вам варто розставити пріоритети і замислитись над тим, що є цінним для Вас у певний момент. До прикладу, якщо ви вибираєте спільний сон з дитиною, пам’ятайте, що інтимні стосунки з чоловіком – це цінність за яку несуть відповідальність саме дорослі, а не дитина. У такому випадку цінності мають мати певний баланс.
3. Дайте зрозуміти рідним, що порушувати ваш простір не можна.
Оберігайте те, що вам важливо. Наприклад, моя косметика знаходиться в недоступному для дитини місці. А також мені важливо працювати зосереджено, а тому я прошу близьких не відволікати мене під час моєї роботи.
4. Дбайливо ставтеся до простору дитини.
Вам важливо також привчити дитини до особистого простору, ще в той час, коли вона зовсім маленька. Пам’ятайте, що іграшка, яка вам здається старою, може бути найулюбленішою для сина чи дочки. І потрібно поважати цей вибір.
Або до прикладу, Ви можете дозволити дитині обрати речі в яких вона хоче йти до школи чи на інші заняття: таким чином Ви дасте дитині право вибору.
5. Цінуйте простір інших членів сім’ї.
Показуйте дитині на своєму прикладі, що ви не порушуєте простір свої рідних. До прикладу, якщо тато не дозволяє рухати свій планшет, значить, і Ви також не дозволите дитині його взяти, коли тато не бачить.
6. Цінуйте своє тіло, будьте до нього уважними.
Якщо дитина намагається Вас вдарити (навіть жартома), зупиніть її. Бити не можна нікого. Якщо дитина багато часу проводить у вас на руках, користуйтеся будь-якою можливістю сісти або лягти, будьте уважні до того, як відновлюються сили.
7. Говоріть дитині, що ніхто не має право навмисно завдавати їй болю і ставитися до її тіла без належної поваги.
Тілесні покарання не припустимі саме тому, що дитина в цей момент повністю втрачає відчуття безпеки, гостро переживає безпорадність і формує ставлення до себе як до істоти, цінність якої дуже умовна.
8. Вивчайте свій внутрішній світ.
Найцікавіша особистість у Вашому житті – це Ви самі. Наприклад, поки я пишу цю статтю, я відстоюю свою цінність бути професіоналом, а напередодні багато часу провела зі своєю однорічною дочкою, відстоюючи свою цінність материнства.Тому Вам важливо розуміти межі свого особистого простору.
9. Поважайте думку дитини, її почуття та інтереси.
Якщо Ви з повагою слухаєте підлітка, намагаєтеся зрозуміти, що ним керує, коли він вибирає грати в комп’ютер замість спілкування з друзями, якщо приймаєте його вибір одягу або музики, то проблем з порушенням вашого особистого простору у Вас майже не буде.
10. Вчіть дитину поважати інших.
На жаль, деяким людям необхідно засуджувати і критикувати, для того, щоб відчувати себе цінним. Пам’ятайте, якщо дитина чує від вас тільки критику, то вона буде сумніватися, що ви цінуєте її і свій власний світ, і, швидше за все, це призведе до порушення перш за все ваших кордонів.
А яка Ваша думка щодо цього?