Чоловік зранку поснідав і пішов на роботу. Посуд залишився в раковині. На це нагрянула свекруха і почалося – я лінива невдячна дружина, яка не вважає за потрібне підтримувати чистоту в домі

У нас з чоловіком поки немає власної квартири, тому доводиться жити з його мамою та терпіти всі її зауваження. Я одружена вже три роки, у нас підростає маленька дитина.

З самого початку свекруха хоче бути в курсі усіх наших проблем, а ще намагається брати активну участь у нашому сімейному житті. Вона ніколи не прибирає вдома, навіть ліньки помити за собою тарілку, а про приготування вечері я взагалі мовчу.

Після весілля, ми з чоловіком були вимушені проживати разом з його мамою. Я розуміла, що це буде не легко, оскільки стосунки зі свекрухою у мене були неприязні ще з самого початку наших відносин. Її сильно непокоїло те, що у мене немає власного житла, а ще я з іншого міста.

Батьки живуть далеко від мене, а тут у місті залишилися лише бабуся та дідусь. Ось так я і познайомилися зі своїм чоловіком, коли одного разу приїжджала навідувати їх. До моїх батьків чоловік категорично не хоче переїжджати, говорить, що містечко маленьке, а тому з роботою можуть виникнути проблеми.

Пройшло вже три роки, у нас росте неймовірний синочок. Але моя свекруха не сильно любить свого онука, вона зайнята налагодженням свого особистого життя, мріє ще раз вийти заміж. Я її прекрасно розумію, навіть була б рада, якби вона переїхали жити на квартиру до свого майбутнього чоловіка, але сталося так, що вона нас вигнала. Тому ми були змушені переїхати до моїх бабусі з дідусем.

Якраз настало літо, тому моя бабуся запропонувала дідові пожити на дачі, щоб ми побули трішки одні. Але коли почалася осінь, вони повернулися назад, я зрозуміла, що нам буде досить складно жити усім разом.

Я почала помічати, що їй заважає наш малюк, вони його люблять і стараються нам допомагати, але постійні крики та плачі у квартирі, це вже не для їхнього віку. Недавно я дізналася, що знову вагітна. Навіть не хочу про це казати бабусі, вона мене точно не зрозуміє.

Квартира у них невеличка, двокімнатна, а тут ще поповнення. Але невдовзі дізналася, що свекруха завела роман і живе з новим чоловіком у нього вдома, а квартира стоїть порожня. Мій чоловік зателефонував своїй матері та сказав, що ми повертаємося назад. Свекруха була дуже незадоволена таким рішенням, оскільки планувала здавати в оренду квартиру. Але чоловік сказав, що має право на неї таке ж, як і мати.

Зараз ми проживаємо у попередній квартирі, але у свекрухи залишилися запасні ключі, тому вона приходить коли захоче. Любить перевіряти чим я займаюся у квартирі, робить мені всілякі зауваження, а ввечері телефонує моїм батькам та розповідає, що я нікудишня господиня.

Я досить погано себе почуваю, тому часто беру лікарняний на роботі. Одного разу чоловік поснідав і пішов на роботу. Посуд я не встигла помити. На цю картину глянула моя свекруха і почалися крики, що я лінива. Змусила мене встати з ліжка і все прибрати.

Свекруха навіть не запропонувала мені свою допомогу, зважаючи на те, що я вагітна. Поки я все прибирала, вона критикувала мене і повторювала, що дуже шкодує про те, що віддала нам своє квартиру.

Зараз мені важко справлятися самотужки зі всіма домашніми справами, ще й синочок вимагає уваги. Але свекруха, замість того, щоб увійти у моє положення, лише ходить та робить зауваження.

Що б ви порадили жінці у даній ситуації?