Напевно, сьогодні той час, коли варто забути все погане і бути щасливим. Як полюбити себе? Як навчитись пишатись собою? Як прийняти себе?
Кажуть, що осіння пора – це час великих змін. Радимо і Вам замислитись над тим, щоб щось змінити своє оточення, бачення та світогляд. Ви так багато всього пережили, прийняли велику кількість поганих ситуацій і тепер готові йти вперед. До нових звершень потрібно йти цільово, мати величезну мету і усвідомлення того, що ВИ робите щось не даремно.
Американська письменниця і феміністка Мая Енджелоу сказала влучну фразу:
«Випряміться й усвідомте, хто ви. Людина, яка вище всіх обставин і перешкод. Дитя Бога. Випрямитеся і згадайте про це»
Попри все, що Ви пережили, йдіть вперед! Ми віримо у Вас!
Ось 5 причин, чому Ви маєте полюбити себе і залишити все погане позаду.
1. Тільки Ви знаєте свою життєву стежку
Так, життя багато разів перевіряла Вас: у школі з Вас могли сміятись, в університеті занижували оцінки, на роботі безпідставно придумували причини штрафів. Ви і досі згадуєте того однокласника Ваньку, який глузував з Вас; чи ту одногрупницю, яка була лідером групи; чи може того шефа, якому ніколи нічого не подобалось? Не варто, адже ці чи інші випробування у Вашому житті зробили Вас такими, якими ви є сьогодні. Ви змінили свою свідомість, стали сильнішими і вже думаєте по-іншому.
Після того, як суспільство випробувало Вас, як сильну особистість, Вам пора полюбити себе. Ви мужні, сильні та вольові! Ви вийшли переможцем з цієї битви і тепер зможете ще більше! Не “вішайте” людям ярлики, з повагою ставтесь до інших, а доля сама все вирішить.
2. Ваше дитинство було нелегким
У дитинстві Ви могли мати підтримку від матері чи батька, але, якщо, на жаль, Ви такого не відчувало, не варто засмучуватись. Багатьом дітям просто нікуди звертатись. Якщо Ви хоч раз нарікали на своїх рідних або думали як у Вас все погано, подумайте про людей, які жили в сиротинцях чи яких покинули батьки. У кожного своя доля і Бог дає можливість цінувати кожну мить!
Пам’ятайте про таке просте правило “проте”. До прикладу, у Вас в дитинстві не було телефону, проте Ви знали усіх дітей з сусідніх будинків. У Вас не було власної квартири, проте була машина. У Вас не було багато грошей у якийсь час, проте Ви завжди знали, що є друг чи подруга, які допоможуть. Таких “зате”, “проте”, “але”, “однак” можна говорити безліч! Цінуйте час, коли Вас виховували, коли вчили і коли підтримували.
Ви так довго могли чекати батьківського схвалення, що, врешті-решт, стали покладатися тільки на себе. Сьогодні ваш перший помічник і друг – це і є Ви. Тому бережіть себе і любіть, адже, повторимося – Ви у себе одні.
3. Критика інших людей не має жодного відношення до Вас
Знову ті кляті ярлики, які люди придумують, а потім роблять поспішні висновки. Вас могли критикувати за щось? І що? Ви могли прислухатись до якоїсь поради, а могли проігнорувати – у будь-якому випадку – Ви не виправдовували чиїхось надій, за те, що намагалися бути собою. Ви часто могли мати свою точку зору і людей це дуже нервувало, але потім Ви розуміли, що таки мали рацію.
Ви, і тільки ви, знаєте, чого варті, і якими є насправді. І тільки ви маєте право судити себе або давати оцінку вчинкам і словам.
4. Чекати визнання від тих, хто вас не цінує, наївно
Чужі слова і критика буквально спустошили вас. Ваша ідентичність стала прямо залежати від того, що скажуть або подумають інші люди. Ви живете, постійно озираючись на когось: «Ну і що як я?». Це дуже наївно і здається так, ніби ВИ колись хотіли комусь вгодити. Насправді цим деяким людям немає байдуже на Вас, вони кидають якісь слова, фрази, що не мають абсолютно ніякого раціонального сенсу. Як кажуть: «Аби сказати!» Тепер розумієте, наскільки нерозумно звіряти годинник свого життя з їх оцінками?
Цінуйте себе і Вас почнуть також цінувати!
5. У вас своя правда, і ніхто краще за вас не знає, яка вона
Якщо вас не цінують, не поважають – це їхні проблеми. У вас своя правда, і Ви нікому нічого не зобов’язані, чуєте? Кожного разу, коли хтось намагається навчити вас жити, нав’язати свою «правду», нагадайте собі, що відвоювали право бути собою. Ви заслуговуєте мати свою правду, як і всі інші.
Чи погоджуєтесь Ви з такою думкою?