Фотограф Саймон Делл, що проживає в Шеффілді, Великобританія – хороша людина. Доказом цього є те, що він добре ставиться до тварин. І не до котів з собаками, а до мишей. Парочка мишенят оселилася у Саймона в саду, але він не взявся тут же розставляти пастки і гуглити, яка отрута для мишей більш дієва та ефективна. Ні! Саймон вирішив перетворити простих гризунів в королівських осіб. А що потрібно королівським особам? Правильно, своє королівство!
«Одного разу я фотографував птахів у своєму саду. Раптом я помітив, як щось рухається по землі. Я навів на цю істоту камеру і був шокований, але потім дуже зрадів, побачивши крихітне мишеня, що стоїть на задніх лапках як сурикат, на свіжоскошеній траві».
«Я відразу зрозумів, що цей хлопець був справжньою зіркою і побіг в будинок за парою арахісових горішків. Я сидів і чекав, поки він з’явиться. Минуло всього кілька хвилин і мишеня знову прибігло і приступило до частування».
«В той момент я зрозумів, що хочу побудувати для нього безпечне місце, де б він міг ховатися і харчуватися».
«У мене тоді вже був деякий досвід фотографування дикої природи і мишей, оскільки така мишка вже жила колись у нашому сараї. Мишеня виходило тільки після настання темряви і моя сім’я дала йому кличку – Стюарт. Потім він втік кудись, напевно, шукати собі подружку. Ми сподіваємося, що до зими він повернеться і познайомиться з новим мишеням в саду».
«У нас в саду живе безліч диких тваринок. Багато птахів, таких як шпаки, домашні горобці, чорні дрозди, малинівки. Навіть сіра чапля».
«А ще щоночі до нас в гості приходить лисиця і безліч їжаків та білок граються в саду».
«Так, так мишеня! Спочатку він жив один. У нього був характерний поріз на вушку і ми його прозвали Джордж. Я взяв коробку, обклав її з усіх боків гілками і прикрив мохом і соломою, щоб влаштувати йому притулок».
«Я багато раз помічав кішок, що сиділи у біля нашого паркану, тому в цьому дерев’яному будиночку він відчував себе безпечніше».
«Потім я провів електричний захист вздовж паркану, щоб кішки не змогли більше проникнути в наш сад і схопити мишенят. Потім я завів Джек Рассела тер’єра, який також охороняв сад від кішок, а на мишенят він не звертав ніякої уваги».
«Через пару днів я помітив, що мишеня було вже не одне, і незабаром парочка вилізла до частування разом».
«Оскільки я вже до них прив’язався, поки спостерігав і підгодовував, я продовжував облаштовувати для них безпечне житло, щоб мої мишенята не стали легкою здобиччю для бродячих кішок або лисиці. А оскільки я фотограф, мені хотілося створити щось красиве, що гарно виглядало б на моїх фотографіях».
«У наступні дні все більше нових мишок з’являлося в саду, і я постійно розширював будиночок, додаючи їм крихітні кімнати. Причому з цього складного укриття було 2-3 виходи, щоб в разі небезпеки малюки могли втекти. Протягом декількох місяців мишаче королівство постійно розросталася».
«Я навіть утеплив їм житло, щоб дати шанс вижити під час холодної зими. Незабаром у нас вже проживало 5 мишок, а малятко Мілдред виглядає вагітною, так що, до Різдва вона зробить нам подарунок».
«У мишки може виявитися до 14 малюків одразу. Видно, незабаром знову доведеться розширювати їм житло. Але ми зовсім не проти, щоб в саду мешкали такі симпатичні і фотогенічні створіння».
«Дуже близько вони мене не підпускають, але я сиджу за кілька метрів з камерою і спостерігаю за їх витівками».
«Я даю мишенятам тільки натуральну їжу. Я збираю ягоди, горіхи і дикі фрукти, які ростуть через дорогу. Ще я сиплю їм ту ж зернову суміш, якою підгодовую птахів, насіння соняшнику і горішки. В якості особливого частування я кладу їм личинки хруща».
«Зараз настала зима, а мишки все ще живуть у своєму королівстві, хоча вилазять рідше і неможливо розгледіти їх у темряві. Але я помічаю, що їжа постійно зникає до наступного ранку. Ще я їм поклав тепле пір’я зі старої подушки і вони перетягли тут же все всередину і утеплили свої будиночки».
«Мої мишки дуже довірливі, – каже фотограф. – Вони знають, що я не заподію їм шкоди. Я люблю природу і просто в захваті від таких сусідів!»
Ці світлини, схожі на кадри з казкових мультфільмів, стали для Делла найкращою нагородою за турботу про мишаче сімейство.
А вам сподобалася ідея британського фотографа?