Моя свекруха проживає разом зі своєю дочкою та онучкою в великій трикімнатній квартирі. Сестра чоловіка має досить важкий характер, вона постійно знаходила нові причини для сварок. Навіть маленькі дрібниці могли сильно розізлити її. Коли у неї хороший настрій, то з нею можна спокійно випити каву, поговорити, але якщо у неї все падає з рук, то чекай біди. Свекруха почала шукати розумний вихід з ситуації. Вона прекрасно розуміла, що так далі продовжуватися не може, вона не може слухати крики та докори з боку своєї дочки.
У свекрухи було декілька варіантів. Вона навіть думала про те, щоб взяти квартиру в кредит. Але прекрасно розуміла, що через брак коштів, це буде нереально та важко. Але ось нещодавно з’явилася ще одна ідея. Зараз ми з чоловіком проживаємо в моїй однокімнатній квартирі, я її ще придбала перед тим як вийти заміж. Звичайно, що в найближчому майбутньому ми хочемо розширятися, але це вже буде тоді коли я вийду з декрету на роботу. Зараз у нас маленькі діти, всім комфортно та вистачає місця. І все у нас добре, але свекруха постійно повторює, що коли вона була в декреті та сиділа з двома маленькими дітьми, то на допомогу завжди приходила мати її чоловіка, яка зголосилася жити з ними.
Я спочатку не могла зрозуміти, навіщо вона мені це все розказує. Але вона одразу перейшла до суті справи. Свекруха запропонувала мені здійснити обмін квартирами. На ділі це повинно було виглядати так: ми переїжджаємо з чоловіком та дітьми в її трикімнатну квартиру, а рідна сестра чоловіка в нашу однокімнатну. Свекруха сказала, що як тільки ми переїдемо, вона одразу перепише квартиру на мого чоловіка, щоб ми не переживали.
Свекруха вірить, що це найкращий варіант для нас всіх. Сестра чоловіка нарешті буде мати свій власний простір, ніхто її не буде нервувати, а ми будемо мати велику площу, а ще допомогу від свекрухи. Мені не сподобався такий варіант і я відмовилася. Ні, не через те, що у мене склалися погані відносини зі свекрухою, чи ми не ладимо. Просто я вважаю, що батьки та дорослі діти повинні жити окремо.
На кухні може бути лише одна господиня. Я живу вже 10 років окремо, не хочу під когось підлаштовуватися. Я розумію, що свекруха буде старатися не втручатися у наші сімейні справи, але все одно ми вже не зможемо побути наодинці. Свекруха на мене образилася. Я вирішила їй сісти і пояснити причину того, чому я не хочу погоджуватися на такий обмін. Надіюся, що вона мене зрозуміла.
Ми продовжуємо з чоловіком жити в однокімнатній квартирі, скоро я виходжу з декрету, маму чоловіка відвідуємо. Сестра чоловіка разом з донькою далі продовжують там проживати. Мені шкода свекруху, але це її рідна донька, нехай самотужки розбирається з нею.
Як ви вважаєте, чи правильно вчинила жінка?