Одного разу сімейна пара святкувала 30-річчя спільного життя. Сьогодні зранку, дружина як завжди вирішила спекти домашні ароматні булочки. За довгий проміжок часу — це вже була для неї ранкова традиція.
Дружина приготувала сніданок та розрізала булочку, намастила обидві частини маслом. Вона вже майже поклала чоловікові верхню частину булочки, як раптом її рука зупинилася…
В голові пролетіла думка: “Сьогодні у нас свято і я дуже хочу скуштувати верхню частину булочку. Кожного дня, протягом 30-ти років, я мріяла про неї. Я завжди залишалася для свого чоловіка хорошою та відданою дружиною, смачно готувала, народила та виховала дітей…”
Вона взяла з тарілки нижню частину та поклала чоловікові на тарілку, сьогодні перший раз вона діяла не за традиціями.
А чоловік глянув на тарілку і сказав радісно: “Який у мене сьогодні гарний подарунок, кохана! Я протягом тридцяти років жодного дня не їв свою улюблену частину булочки, оскільки завжди вважав, що найкращий кусочок повинен належати тобі…”
Мораль: навчіться не тільки уважно слухати, але й ділитися своїми думками, переживаннями з рідними та небайдужими вам людьми.
А вам сподобалася притча?