“Любіть свою дружину так, як ви хочете, щоб любили вашу доньку”: золоте правило для кожного тата

Багато татусів помилково вважає, що їх вплив на формування особистості дочки мінімальний. Вони перекладають на материнські плечі тягар виховних проблем, зводячи своє спілкування з дочкою до мінімуму. Це поширена помилка, яка найбільш відчутна, якщо дівчинка досягла підліткового віку. Річ у тому, що в цей період дівчаткам вкрай необхідна батьківська увага. Його відсутність позначається на розвитку психіки і емоційному сприйнятті чоловіків у дорослому житті.

Від батька багато в чому залежить, яка самооцінка сформується у дочки, наскільки вона буде впевнена в собі. Батько – це перший чоловік, якого бачить дівчинка, якщо вона росте в повноцінній сім’ї. І те, яким він себе покаже багато в чому визначить її ставлення до представників протилежної статі. Ще з ранніх років дівчинка підсвідомо починає формувати правильний образ свого майбутнього партнера саме з прикладу майбутнього чоловіка. Чоловікам слід бути дуже обережними у своїх висловлюваннях та діях, оскільки все може відбитися на дітях.

Відносини з татом дуже важливі для майбутніх відносин жінки з протилежною статтю. Тому найкраще, що може зробити чоловік для своєї дитини, – любити його маму. Важливо не просто брати участь в житті дочки, але і показувати їй важливість сімейних цінностей. Саме тато повинен показати дочці, наскільки важливий є міцний шлюб і сім’я.

Дівчинка повинна бачити, як її мама важлива для її батька. Адже це безпосередньо впливає на те, яких хлопців дівчина буде в майбутньому вибирати. Якщо вона бачила в родині зразок поважних, щирих відносин між чоловіком і жінкою, то саме такі відносини вона буде будувати в майбутньому. Доросла дочка буде шукати того, хто буде її любити, так само як її тато любив свою дружину.

Жінкам, яким батько не давав підтримки, не вміють просити допомоги, не чекають підтримки і сподіваються тільки на себе. Також вони весь час сумніваються в своїх рішеннях, у них відсутня мета і орієнтири – то вони хочуть вчити англійську мову, то італійську, то японську. То вони хочуть працювати в офісі, то бути інструктором з йоги, то виїхати до Індії медитувати. Вони починають масу справ, так і не завершивши нічого до кінця.

А ви погоджуєтеся з написаним?