Жінка, на ім’я Стефані перебралася на нове місце проживання, незабаром побачила неподалік вуличного котика, який визирав з-за дерев. Він поводився досить скромно і не підходив близько.
Стефані не очікувала, що її життя зміниться зі зміною місця проживання. Безпритульний кіт став з’являтися, вишукуючи їжу. Стефані розпитала своїх сусідів про нього, і ті розповіли, що його покинули колишні господарі і ось уже чотири роки він не довіряє людям, ні до кого не підходить близько.
Час від часу сусіди давали йому їжу, він брав її і незабаром швидко зникав. Як тільки Стефані сама почала його годувати, він щодня став навідуватися в її двір.
Спочатку він не їв, поки дівчина не поверталася в будинок. Він повільно підкрадався до ганку, брав корм і швидко тікав. Це тривало близько року. Згодом кіт став затримуватися, і Стефані спостерігала за ним, як він їсть.
Вона зробила для котика будинок з коробок. Зрештою, кіт зрозумів, що тут безпечно для нього, в будиночку він може проводити холодні ночі.
Оскільки котик почав довіряти жінці більше, він став лежати на ганку протягом дня і просто насолоджуватися своїм новим будинком. Після року кіт все ближче і ближче підходив до дівчини, коли чув її голос. Він уже знав час, коли його будуть годувати.
Якось вранці Стефані вийшла і з подивом побачила свого вихованця у дверей, який дивився прямо їй в очі. Вона намагалася стримувати емоції, їй потрібно було залишатися дуже тихою і рухатися обережно, щоб не лякати його.
Стефані повільно наблизилася і тихенько стала погладжувати його по голові, потім вушка. Кіт ліг на спинку і дозволив почухати свій животик. Тепер він став її приятелем.
Коли вона ще більше завоювала його довіру, змогла відвести його до ветеринара, щоб той оглянув стан чотирилапого. В кінцевому підсумку він став заходити безпосередньо в її будинок і спати там в холодну пору року.
Після того, як він став довіряти Стефані і дозволив гладити його, дівчина купила йому першу іграшку. Котик просто збожеволів, стрибав і перевертався, щоб зловити її. Незабаром котик, якого Стефані назвала Бадді, дозволив взяти його на руки і приголубити. Він почав муркотіти і просто розчинився в ніжності і любові своєї нової господині.
Було дуже цікаво спостерігати, як він перетворюється з боязкого і переляканого на такого веселого і грайливого, люблячого хлопчика!
Тільки через рік Бадді зрозумів, що він не бажає бути більше вуличним котом. «Він в підсумку став повністю 100% домашнім кошеням», – сказала нова господиня.
«Бадді неймовірно ніжний та ласкавий, а ще він став справжнім гурманом – йому подобаються лише консерви з купою соусу. Спочатку він повністю облизує всі шматочки, а з’їдає їх. Невдовзі виповниться шість років, як ми з ним познайомилися. Бадді відчуває мій настрій та завжди намагається підтримати мене. Радію, що він вибрав мене своєю новою довіреною особою».
Бадді тепер живе по-королівськи.
А вам сподобалася історія?