Як тільки я чую розмову про те, де ж знайти чоловіка або жінку, одразу хочу поставити одне запитання, а де люди їх загубили?
Чи все ретельно вони обшукали?
Перевірили кожний куточок?
Серйозно, я не жартую…
Я просто завжди думала, що шукають щось, що втратили.
Але ось шукати те, чого ніколи не було, знайти просто неможливо, правда?
Люди приходять у наше життя не спонтанно і не просто так, а саме тоді, коли ми вже морально готові. Яка у нас буде готовність, такі і люди будуть нас оточувати. Коли ви відчуваєте в собі порожнечу — це нульова готовність. Все, більше нічого не скажеш.
Найкращі стосунки чомусь завжди між тими людьми, яким було комфортно навіть і з собою на одинці. Досить парадоксально звучить, правда?
Психологічно зрілі та самодостатні люди вміють притягувати тих, хто лише збільшить їх задоволення від численної кількості життєвих процесів. Вони приносять у свої стосунки взаєморозуміння, любов, повагу та підтримку.
А в токсичних стосунках все навпаки, їм потрібна людина, котра постійно буде терпіти їх поведінку та вчинки, годувальник, боржник, людина, котра завжди буде пробачати та розв’язувати навіть найдрібніші проблеми.
В стосунках завжди будуть нещасливі ті, хто нічого не може вдіяти з собою, але чомусь намагаються “переробити” іншу людину.
Ті, хто не готові латати свої дірки, але чомусь хочуть бачити біля себе “кравців”…
Не вміють насолоджуватися життям, але чомусь потребують “аніматорів”…
Не вміють реалізовувати свої плани та цілі, але кричать про те, що хочуть мати спонсорів та прислугу…
Не вміють нічого віддавати взамін, але для себе вимагають найкращого. Цей список можна продовжувати безкінечно. А головне — вчитися вони точно не збираються, вони просто хочуть стосунків.
А ще, постійно жаліють себе.
Запам’ятовують винних…
Постійно очікують на диво…
Плачуть…
Руйнують всіляко свою долю…
Але нічого не змінюється…
Їх починають оточувати такі ж самі люди як вони, або приходять вчителі, після яких рани ніколи не загоюються…
Або взагалі ніхто не приходить у їх життя…
Чоловіків досить багато — не потрібно шукати…
Жінок у нас — ще більше.
Але чомусь всі постійно перебувають у пошуках…
Ззовні…
Але найцінніший скарб — завжди ховається всередині людей….
Просто починай з себе…
А ви погоджуєтеся з написаним?