Галина Степанівна так хвалилась людям, що її син одружується з ідеальною жінкою, радості її не було меж. Син вже дорослий, давно пора, а тут ще й невістка така підвернулась – 5 мовами говорить, світ побачила, з інтелігентної сім’ї (в родині лікарями й вчителями працюють). На радощах щаслива свекруха подарувала молодятам однокімнатну квартиру. Правда, оформила вона її на себе. Думала, поживуть трохи, а там, дай Боже, все буде добре і можна буде її продати, купити двокімнатну. Молодята зіграли весілля та поїхали у подорож, а коли повернулись, то виселились зі старої орендованої квартири та переїхали у нове житло.
Та ось вже минув рік, а свекруху в гості запрошувати не поспішали. Жінка все чекала, хотіла подивитись як діти обжили домівку, аж раптом знайшла привід і вирішила приїхати та привітати сина з днем народження. Пенсіонерка попередила сина, що приїде і молоді люди не були проти її візиту, тож вона зраділа.
Та увійшовши до квартири жінка була дуже неприємно вражена. Замість охайної та прибраної квартири вона побачила занедбане брудне житло. Жінка дивувалась, вона ж попередила, можна було елементарно підготуватись – заховати брудні речі, помити посуд замести підлогу чи пропорохотяжити. У квартирі стояв неймовірний сморід, скрізь були розкидані брудні й непрасовані речі. Невістка ж на зауваження відреагувала розведеними руками, бо ж нічого такого у цьому немає. Молода жінка вважає, що не зобов’язана свій вихідний витрачати на хатні справи, а як чоловіку щось треба, то може й сам впоратись. Проте, чоловіка ніби й так все влаштовувало.
Галина ж потім бідкалася подрузі, розповідала як важко їй дався кредит на квартиру, як вона старалась назбирати на ремонт, скільки вона вклала сил та грошей в цей подарунок, а вони його так занедбують. Розповідала, що навіть не втрималась і подзвонила сватам – розповісти, яка їхня Іринка “господиня”. Дуже вже обурило Галину Степанівну, що не змогли вони навчити дівчину з повагою ставитись до речей та тримати дім в чистоті та порядку. Подруга ж підмітила, що Галина просто очікує від дітей подяки. Та Галя цього й не приховувала. Та тепер зробила висновки та більше молодим допомагати не буде, бо тільки самостійно заробивши чи досягши чогось можна це по-справжньому цінувати.
А чи були у вас подібні ситуації?