Усі ми зіштовхуємось з однією дуже вагомою проблемою і назва їй – наші очікування. Ми весь час очікуємо від людей певних слів, реакцій дій. Віддаємо їм себе та хочемо тримати те саме взамін. Ми сподіваємось, що все відбуватиметься за нашим сценарієм, але коли цього не стається, то це нас ранить та робить слабкими. Невиправдані очікування – це дуже болюча тема, адже чим кращого і більшого ми чекаємо, тим складніше нам потім прийняти гірку реальність.
Ми маємо усвідомлювати, що наші потреби та бажання не завжди можуть співпадати з можливостями та баченням інших людей. В кожного свої особливості характеру, емоційного інтелекту та логіки. Ми, перш за все, маємо розуміти себе та розуміти, чому саме такі бажання виникають та що заважає нам їх задовільнити самостійно. Чому ми перекладаємо відповідальність за свої комплекси на інших людей? Ми хочемо, щоб нас чули і розуміли, але не здатні зрозуміти інших.
Коли ми сліпо чогось вимагаємо, то випромінюємо лише негатив та чинимо тиск на наших близьких. Така поведінка тільки зіпсує наші стосунки та унеможливить отримання бажаного у майбутньому. Людина має хотіти вам щось давати, а не робите це за вашою примхою. Краще навчитись об’єктивно оцінювати можливості людей, поважати їх бажання. А ще важливо аналізувати власний попит, а не імпульсивно висловлювати своє “хочу”. Деколи вирішення проблеми залежить не від оточуючих, а від нас самих, просто наше не бажання це визнавати, лінощі та перекладання відповідальності роблять з нас капризних дітей.
Навчіться говорити з вашими близькими та розповідати про свої бажання. Не вимагайте і не ображайтесь, а діліться власними потребами і цікавтесь інтересами та почуттями людей, адже, можливо, вони просто не здатні вам нічого запропонувати. Якщо так і є, то прийміть це, змістіть центр вашої уваги на роботу над собою та отримання позитивних емоцій.
Так само не варто віддавати себе повністю та “витискати соки”, щоб комусь догодити чи заробити любов. Любіть себе і присвячуйте час, а людям давайте рівно стільки, скільки відчуваєте. І робіть це просто так, від щирого серця, не очікуючи нічого натомість.
А чи вмієте ви об’єктивно оцінювати ваші стосунки з людьми?