Одного разу всі Боги зібралися й вирішили якось повеселитися. Один з них сказав:
– А заберімо щось у людей і будемо спостерігати, як вони будуть ту річ шукати?
– Треба забрати в них щастя! Але де ж його заховати, щоб вони не знайшли?
Всі почали сперечатися, кожен висував свій варіант. Один з них сказав:
– Можна заховати його на найвищій горі!
– Ні, марно. Люди занадто сильні та вольові, вони обов’язково туди піднімуться й знайдуть щастя. Треба вигадати щось інше.
– Може заховаємо на дно океану?
– Також не варіант. Люди надзвичайно розумні створіння. З часом їм вдасться побудувати спеціальні машини, які допоможуть зануритися на будь-які глибини.
– Тоді навпаки, відправимо у космос. Там вони точно його не дістануть.
– Через тисячі років вони зможуть дістатися навіть туди. Літаючи кораблі та ракети будуть створюватися їхніми руками.
Боги ще дуже довго сперечалися й раптом, один з них, наймудріший сказав:
– Я знаю одне місце, де вони точно ніколи не стануть шукати щастя. Заховаймо його всередині кожного з них. Людина ніколи не буде шукати щастя всередині себе й буде витрачати все життя на марні блукання світом.
Так вони й вчинили. З того часу, де тільки люди не шукали щастя, а ніяк не могли знайти, адже далеко не всі готові заглянути всередину своєї душі.
А ви шукали щастя всередині себе?