Марина та Дмитро прожили у шлюбі понад 10 років, у них є син. Усі називали їх ідеальною парою та не розуміли, як так вдало можна одружитись. Дмитро буквально “закидував” дружину вишуканими та дорогими подарунками, завжди був уважним до неї та піклувався. Разом вони побудували красивий та затишний будинок, де жили в злагоді.
Єдиним недоліком цього шлюбу була мати Дмитра. Жінка відверто не любила свою невістку, весь час розпускала різні чутки про неї та намагалась принижувати її перед сином. Та жила вона в іншому місті, тому Марина просто ігнорувала це і не звертала уваги.
Життєві обставини склались так, що свекруха з часом переїхала до Марини та Дмитра. Ця подія назавжди все змінила, для Марини вдома почалось справжнє пекло. Лідія Іванівна почала керувати усім, весь час критикувала невістку та вдавала з себе господиню цього дому. Звісно, молодій жінці не надто хотілось скандалити зі свекрухою і вона мовчала, але бувало, що висловлювала свою думку чоловікові. Дмитро лише просив її не звертати уваги і прийняти цю особливість маминого характеру.
Якось до міста приїхала якась їх родичка, хотіла придивитись місце для переїзду. Лідія Іванівна почала часто запрошувати її в гості. Родичка виявилась молодою та привабливою дівчиною. Свекруха явно намагалась зав’язати з нею дружбу і хотіла, щоб Дмитро теж звернув увагу на дівчину. Марина нічого такого не думала, лише гостинно приймала нову знайому в своєму будинку. Та свекруха почала вже надто нахвалювати молодицю та відверто казати, що вона була б для її сина кращою дружиною.
З часом сам Дмитро теж почав порівнювати свою жінку з цією Світланою. Він все рідше звертав увагу на дружину та допізна затримувався на роботі. Ці затримки він жодним чином не пояснював, лише щось бубонів та нервувався. Звісно, Марина запідозрила, що щось пішло не так.
Та от пройшов час і Дмитро прийшов до дружини із зізнанням. Він сказав, що у нього вже давно стосунки зі Світланою і він хоче піти до неї, бо йому там краще. Марина була в шоці, вона в істериці благала чоловіка не робити цю помилку і залишитись в сім’ї. Свекруха ж додала, що сім’єю це назвати важко. Так Дмитро і пішов. Залишив жінці будинок заради сина і пообіцяв йому допомагати фінансово.
Марина досі не може повірити в те, що сталось і щиро сподівається на їхнє з чоловіком возз’єднання. Ось тільки чоловік зовсім не збирається повертатись, а його мама абсолютно задоволена своєю роботою, адже вона свідомо розлучила його з недостойною, на її погляд, невісткою.
А як би ви вчинили на місці Марини?