Загиблих побратимів у центрі столиці зустріли багато людей на одному коліні, їх поховали на Байковому цвинтарі.
У столиці попрощалися з бійцями, які загинули на Різдво на Брянщині – “Святошею”, “Тарасієм”, “Непийпивом” та “Аполлоном”. Відчайдухи, патріоти разом проходили бойовий шлях і загинули теж разом.
Юрій Горовець на псевдо “Святоша”, 34 роки
Максим Михайлов на псевдо “Непийпиво”, 32 роки
Тарас Карпюк на псевдо “Тарасій”, 38 років
Богдан Лягов на псевдо “Аполлон”, 19 років
Воювали весело, навіть про смерть говорили зі сміхом. “Непийпиво” ще років 5 тому їздив на Кубань піднімати синьо-жовтий прапор, сидів там у в’язниці. “Святоша” від 14-го року воював, був в Іловайську. “Непийпиво” був в Іловайську, “Тарасій” із котла, пройшов важкий шлях, на Майдані був поранений, був поранений під час боїв. “Аполлон” – молода людина, який прийшов у підрозділ, він весь час тренувався і просив, щоб його пустили на бойовий вихід”, – розповідає побратим про бійців.
Вони робили те, що ми називаємо “бавовною”, тобто несподівані вибухи на ворожій териториторії. Вони загинули як диверсійна група на Брянщині, на Різдво. Яке саме завдання виконували того разу – достеменно невідомо, історію їхньої загибелі переповіли у вірші:
І якось взимку, у різдвяну ніч,
Через кордон із торбою тротилу
Пройшли вони і тут їх і накрило.
Смерть дожене усіх — звичайна річ.
Відмовилися здатися. Був бій.
Все в них було так дивовижно просто.
До велетнів небаченого зросту
Вони зростають в пам`яті моїй.