Зазвичай, коли у сім’ї є діти, то батьки дуже часто використовують типові фрази. Та чи задумуються вони над тим, як на них реагують діти?
Вчені психологи провели дослідження і довели, що ці 8 фраз руйнують психіку дітей.
1. “Не реви”
У дітей дуже не стабільна психіка, тому вони дуже часто плачуть. Батьки своєю чергою часто спокушаються на те, аби сказати наказним тоном: не реви!
Та чи правильно так говорити? Звичайно, що ні.
Сама ця фраза спонукає дитину закритися у собі і все частіше не розповідати про причину своїх сліз. У дорослому житті це точно не стане хорошою навичкою.
Спробуйте у таких випадках просто описати емоції дитини для неї і обійняти. Так дитина точно заспокоїться. Скажіть: так, я знаю, тобі зараз боляче, сумно і ти хочеш поплакати, розумію тебе.
Так дитина відчує вашу підтримку і дуже швидко заспокоїться.
2. “Припини”
Ось це ще одна дуже розповсюджена фраза.
Хутко припини істерику! Припини кричати! Припини стрибати і бігати!
А тепер викриття того чому дитина не реагує на цю вказівку: чадо просто не реагує на слово припини, а решту фрази чує і виконує це.
Тому, доцільніше замість – припини бігати, сказати – ходи, будь ласка, повільніше.
3. “Проси вибачення”
Просити свою дитину про те, аби вона попросила вибачення у людини якій вона заподіяла шкоду все одно, що просити у кота більше не вилазити на підвіконня.
Дитина просто не розуміє що це таке те вибачення і навіщо його просити.
Тому, найефективнішим варіантом буде сказати своїй дитині нести відповідальність за дії. Таким чином, після того, як чадо когось вимазало ніжками у громадському транспорті – нехай витре бруд з одягу людини, яку вона вимазала, якщо зламала чиюсь іграшку в садочку – нехай віддасть свою цілу назавжди.
Так, дитина зрозуміє, що за кожну дію у житті потрібно нести відповідальність, а з віком і почне розуміти слово – вибач.
4. “У нас ніхто не б’ється”
«У нас ніхто не кидає речі». «У нас ніхто не кусається». Так, розуміємо, такими фразами ми хочемо у легкій формі дати дитині зрозуміти чого робити не варто, проте вони є абсолютно не ефективні, або навіть навпаки загострюють ситуацію.
Варто пояснити яких наслідків принесе зроблена дитиною дія. Якщо він когось вдарить, то скривдженому буде боляче, якщо почне розкидати речі, то у місці де він це зробив буде безлад.
Також варт пояснити, що все повертається бумерангом і для того, аби потім самому не страждати від укусів свого друга-ворога, краще нікого ніколи не бити і не скривджувати.
5. “Ось бачиш!”
Або ще часто вживане «А я ж казала!».
Дитина дуже швидко бігає по кімнаті, ви попереджуєте про те, що вона може впасти і сильно вдаритися, а коли це стається ви говорите коронну фразу : А я ж казала!
Такі слова змушують дитину соромитися і почуватися замкнено, тому краще почекати поки дитина заспокоїться, потім вже обговорити те, що краще контролювати свої дії, аби потім не шкодувати про них.
6. “Не ний”
Так, згідні, коли дитина починає скиглити – це жахливо. Нам дуже хочеться, аби дитина як можна швидше перестала це робити, тому кажемо те, що взагалі не допомагає, а навіть навпаки – Загострює ситуацію і дає погані наслідки.
Краще скажіть так: «Як ми можемо розв’язувати цю проблему?». Тоді, ваша дитина відчує себе важливою і знатиме, що можна почати щось робити замість того, аби нити.
Якщо ваша дитина в магазині вимагає щось купити, то просто кажіть без підвищеного тону: Ти запитала, а я відповіла. Я купую сьогодні не це, згодом купимо і те, що ти хочеш.
7. “Скільки разів тобі повторювати?”
Як тільки дитина почула перший раз від вас якесь прохання і не виконала, тоді варто повторити це прохання ще раз. Коли вже на другий раз дитина взагалі не реагує, а таке буває часто – підійдіть до чада близько та подивіться йому в очі. Тоді, дитина почне вас краще розуміти, але дуже важливо не підвищувати голос.
8. “Почекай, ось прийде тато з роботи…”
Ця фраза поган відразу у двох планах: по-перше, ви перекреслюєте усі намагання у вихованні дитини, адже показуєте, що тато злий і завжди готовий дати покарання для дитини, але і ви погані, бо будете розповідати про цю дію, тобто – ви зрадник і вам довіряти не можна, по-друге, дитина, яка знає, що її батьки часто її карають – ніколи не зізнається у тому, що вона зробила щось погане.
А які фрази вам говорили у дитинстві і ви повторюєте їх зараз для своїх дітей?