Свій ювілей 45 років я святкувала у ресторані. Запросила усіх друзів, знайомих, колег та рідних. Мій чоловік привітав мене, як належить. Купив великий букет моїх улюблених лілій та нову каблучку. У кінці вечора, коли ми з Михайлом повернулися додому на мене чекав ще один сюрприз. На порозі стояла чоловікова валіза.
-Не хотів псувати тобі вечір, тому нічого не говорив. Ми прожили разом 20 років. З поваги до тебе не хочу обманювати, тому скажу як є: у мене з’явилася інша жінка. Я хочу розлучитися.
Такого подарунка у свій ювілей я точно не чекала. Зізнання Міші стало для мене сильним ударом. Двадцять щасливих років я кохала та леліяла свого чоловіка. Піклувалася, підтримувала, доглядала та догоджала у всьому, а він, бачте, закохався.
Через місяць ми розлучилися. Наскільки мені відомо, його обраниці 28 років й вона вагітна. Я довго плакала та нарікала долі за це нещастя. Думала, що не переживу цього розриву й самотності. Шукати іншого чоловіка я точно не буду, та й вік уже не той, щоб по побаченнях бігати.
Добре, що поруч із нещастям завжди ходить радість. Син поділився секретом, що скоро я стану бабусею. Моя невістка Наталочка була на сьомому місяці. Після народження малюка їй потрібна буде допомога. Я знову відчула жагу до життя.
Плакати за чоловіком, який не розцінив моєї відданості та пожертви, я більше не буду. Відтепер у мене теж розпочнеться нове життя. Час покаже, чи правильний вибір зробив Михайло.