Моїй мамі 80 років. Живе вона в селі. Тата не стало багато років тому, а я в неї єдина дочка. Живемо з чоловіком, маємо трикімнатну квартиру, у кожного своє авто. У сина своя сім’я, вони живуть окремо від нас. Вже є внучка і ми дуже допомагаємо нашим дітям. Загалом, живемо, як і всі нормальні сім’ї: робота, будинок, діти.
Село, де живе моя мама, знаходиться не дуже далеко від нас – в 60 кілометрах. Ми раніше з чоловіком часто їздили до мами, а зараз немає можливості відвідувати її кожні вихідні. Ми приїжджаємо до мами кілька разів на місяць; я її мию, все перу, прибираю і залишаю повний холодильник продуктів. Ми з чоловіком добре заробляємо, тому не хочу, щоб мама собі відмовляла в чомусь, хоча їй зараз можна їсти не все.
Моя мама завжди чистенька, доглянута. Я домовилася з сусідкою, вона носить їй молочко. До нас в місто мама їхати категорично відмовляється і просила в цьому році, щоб ми їй купили дрова на зиму.
Минулої зими чоловік захворів, я не хотіла їхати до мами, адже вона літня людина, їй бацил зайвих не треба. Я хвилювалася за неї, думала, як там вона одна. Мама часто забуває зарядити телефон, може згадати тільки ввечері. А я дзвоню, хвилююся. Тому зараз я вирішила, що знайду в селі жінку, яка щодня буде до мами приходити, відвідувати її, щось допомагати. Мій чоловік ще 5 років тому провів мамі в будинок воду, зробив туалет, тому умови там хороші.
Я стала питати у жінок в селі, хто може доглядати мою маму за гроші. А потім мені почали телефонувати родичі всі, говорити, що я не маю совісті, на чужу людину хочу залишити маму. Я спочатку не звертала уваги, але вже в селі люди при зустрічі починають повчати мене: кожен знає, як краще мені і моїй мамі, кажуть, що я повинна робити.
Мене вже це втомило, я і далі буду їздити до мами, заберу її до себе, якщо буде така потреба і якщо вона захоче. Але зараз мама добре почувається: чому ж вона повинна їхати кудись зі свого будинку?
Тому що людям здається, що так буде краще для неї? Але це не так. Мама хоче жити у своєму будинку, а я готова платити людині гроші, щоб вона ходила і допомагала їй. Що в цьому поганого?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.