У неділю ввечері пролунав неочікуваний дзвінок від колишнього чоловіка.
– Катька, привіт! Ще не спиш? А я хотів тобі гарну новину повідомити. Я одружуюсь. Софія, на відміну від тебе, жінка при грошах, а ще вона справжнісінька модель!
Від почутого захотілося залізти під ковдру і не вилазити.
На годиннику дев’ята ранку, Катерина сиділа у своїй улюбленій кав’ярні і попивала каву. Через дві години їй на роботу, але вона вийшла з дому раніше. Настрій був не дуже, не хотілось сидіти в чотирьох стінах і думати про щось. Бо ж минулого вечора їй написав її колишній коханий. Він хвалився, що незабаром поведе під вінець справжню модель, а вона ще й дуже багата, на відміну від Каті, яка ось уже сьомий рік працює в одній компанії менеджером і їздить старою автівкою.
Звичайно, це дуже понизило самооцінку Катерини. Адже вона завжди для всіх хотіла бути найкращою, але з колишнім не вийшло. Він її обіграв.
За сусіднім столиком сидів досить симпатичний чоловік, трохи старший за Катерину. Він усе поглядав на незнайому дівчину і від цього Катерині навіть стало якось краще. Бачте, ще може зачепити чоловіка. Але що, якщо він одружений? Уваги від такого залицяльника їй би точно не хотілося. Вона не з тих дівчат, які беруть чуже. Ще кілька хвилин чоловік на неї дивився, а потім набрався сміливості підійти.
– Доброго дня. Чи можна до вас підсісти? Я хочу вас пригостити! Ви не проти? Просто ви мені дуже сподобалися, – сказав чоловік.
Катя подумала, що це якраз її типаж: впевнений, прямолінійний…
– Можна, звісно, якщо тільки обережно, – з усмішкою промовила Катерина і відразу сказала незнайомцю, що б вона хотіла б з’їсти.
– Треба ж, а мені подобаються такі жінки, які знають, чого вони хочуть. Я Антон, до речі, власник ресторану “Трембіта”, якщо чули про такий.
У цю секунду Катерині забракло слів. Нічого собі знайомство! Це ж треба, щоб так пощастило. Далі була досить звичайна розмова двох людей, які сподобалися одне одному. Той день насправді виявився для Катерини значущим. Адже якби ввечері їй не написав колишній про своє весілля, вона б не засмутилася, не встала б раніше і не пішла в кав’ярню. Значить, не зустріла б там Антона. А якби не зустріла Антона, хто знає, чи зустріла б вона когось розумного взагалі.
Антон виявився неодруженим, справжнім бажаним холостяком. Через пів року пара відгуляла весілля. Завдяки Антону Катерина змогла кинути неприбуткову роботу та зайнятися тим, про що завжди мріяла. Деколи одна зустріч перекидає життя з ніг на голову, саме так і починаються зміни, починається прогрес.
Погоджуєтесь зі мною?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.