Коли зовиця зі свекрухою вже зовсім знахабніли, то я зважилася на такий крок, після чого вони різко «забули» нашу адресу

Я особливо не дружила з сім’єю чоловіка. Намагалася не сваритися з ними, трималася окремо. У свята відвідували їх з чоловіком і дітьми. Вони теж іноді приходили до нас в гості. Незабаром чоловіка по роботі запросили працювати в столицю. І ми всією сім’єю, чоловік, я і дві дочки, переїхали в нову квартиру. На вихідні до нас приїхали свекруха і зовиця. Принесли з собою подарунок на новосілля. Чоловік попросив мене накрити на стіл і підготувати гостьову кімнату. Відпросилася з роботи в п’ятницю, і весь день провела на кухні. У суботу зранку чоловік поїхав на вокзал зустрічати матір і сестру. При вході нам був урочисто вручений подарунок — електричний чайник. Потім родички оглянули всю квартиру.

Урочиста вечеря пройшла в теплій дружній обстановці. Тільки я відчувала себе офіціанткою, то подавала на стіл, то прибирала зайве. Одне радувало — завтра вони поїдуть! Раптом Світлана весело повідомила, що вони взяли зворотний квиток на середу. Погостюють тут, місто подивляться. Я трохи дар мови не втратила від такої новини. Але потім заспокоїлася. Може хоч пару днів мене від готування звільнять.

Але не тут-то було. Вони прокидалися, гуляли весь день, потім відпочивали до мого приходу з роботи і чекали, коли я приготую вечерю. Я дуже втомилася. Ледве дочекалася середи. Коли вони поїхали, я нарешті вільно зітхнула. Та не тут-то було! На свята до нас приїхала Світлана. Слідом — свекруха. Потім зовиця вирішила з подружкою у нас пожити тиждень.

Я цілий день працювала, потім приходила втомлена додому, прибирала квартиру і готувала вечерю. І ніякої доnомоги — ні фінансової, ні фізичної. І ось черговий дзвінок від Свєти. Вони з мамою хочуть відзначити Новий рік у нас і затриматися до кінця свят. Я як представила цю ситуацію — мені погано стало. Я довго думала і, нарешті, вирішила. Дівчатка були вже дорослі, їм потрібні різні кімнати. Переселила молодшу дочку в гостьову кімнату. А диван поставили в зал. Він у нас з’єднаний з кухнею і коридором. Я подзвонила Свєті і сказала, що спати з мамою доведеться на кухні. Вони обурилися. Адже у них була окрема кімната! Через день зовиця повідомила, що вони передумали приїжджати до нас на свята.

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.