Ось і здійснилася заповітна мрія Оксани вона вийшла заміж і мала дуже гарні весільні гостини, а після свята зрозуміла, що вже мусить жити не у своєму, а у чужому домі.
Дівчина почала плакати, адже вона не розуміла, як їй бути далі, як господарювати.
Добре, що її чоловік, Ігор почав заспокоювати та втішати.
Вже за тиждень після весілля молодята зрозуміли, що сімейне життя не таке яскраве, як вони собі це уявляли.
Оксана нервувалася, коли бачила недоліки Ігоря: ніколи не кладе свої речі на місця, лягає на ліжко у верхньому брудному одязі, не вміє мити посуд, навіть продукти купити не тямить, а як купить, то щось вже зіпсоване.
Ігор, постійно ревнував Оксанку до одногрупників, до своїх друзів навіть ревнував. Проте, коли дружина пояснювала, що просто затримувалася в бібліотеці, то навзаєм питала у свого чоловіка, чому він постійно спізнюється після роботи і розпочиналися сварки, які переростали у серйозні конфлікти.
Найбільше занепокоїло молоду дівчину, коли чоловік їй сказав перестати фарбуватися, повикидати сукні, які підкреслюють фігуру, а про короткі спідниці взагалі назавжди забутися.
– Чоловіче любий, чому ти раніше мені нічого подібного навіть не казав!
– Це було до! А зараз є після! Ніхто з жінок у моїй родині не носить такого одягу, як ти, ось і ти не будеш!
– Ах так, тоді знай, що у моїй родині, чоловіки своїм дружинам квіти дарують. Хоча б три рази на рік. На день народження, на річницю весілля і на 8 березня! А я за рік, жодної квітки не отримала від тебе!
Вони почали сперечатися все частіше, а теми були настільки банальними, що навіть слухати це все було надто важко.
Та все ж, пара наважилася на дитинку, думали, що це покращить їхні стосунки.
На жаль, все сталося навпаки.
Ніхто не хотів зайвий раз проявити свою зацікавленість у батьківстві: Ігор казав, що все повинна робити мама, а Оксана звинувачувала Ігоря у тому, що він хоче все звалити на її плечі. Тому, сварилися через те, хто піде заспокоювати дитину вночі, або навіть через те, хто буде міняти підгузки.
Оксана почала марніти на очах. Її погляд з кожним днем згасав, адже вона просто виснажила себе домашніми справами і геть забула про своє навчання, яке їй так подобалося.
Коли жінка сказала, що йде від свого чоловіка і житиме з батьками, то Ігор навіть не перечив. Сказав, що нічого проти немає.
Так і зробила дівчина.
Зібрала усі свої речі і помчалася до батьків, які з радістю чекали на неї, навіть усю відповідальність за малюка взяли на себе. Ось тільки зустрічей з Ігорем не вдалося оминути, адже він щодня після роботи приходив для того, аби принести гостинці дитині, погратися і запитати про його здоров’я. Майже не говорили вони з Оксаною, але погляди них були такі, як два роки тому на весіллі: закохані.
Коли Оксана побачила свою однокласницю, то дівчата почали обговорювати своє сімейне життя. Оксана зізналася, що зараз живе з батьками, а не з чоловіком, на що почула у відповідь від однокласниці, що її чоловік теж не путящий, бо частенько пиячить, може руки підняти, або навіть грошей до дому не приносити, усе зразу витрачає у місцевому генделику.
Такі слова підштовхнули Оксану до думок про те, чому вона пішла від свого Ігоря. Думала про те, що чоловік дуже втомлюється на роботу, тому і не прибирає за собою так, як вона того вимагала, часто перекладає батьківську відповідальність? Так вона на те і мама, аби приділяти більше часу сину, поки він ще зовсім крихітний.
Тільки Ігор прийшов провідати сина, Оксана не стримала своїх щирих сліз та слів:
– Коханий, я більше не можу без тебе!
Ігор від радості закружляв з Оксаною на руках.
Минуло 6 місяців і молода сім’я переїхала до власної квартири. У їхньому житті все кардинально змінилося і все тільки на краще!
А як ви вважаєте: короткі розлуки на користь?